Фінансування підприємницьких організацій - це сукупність форм і методів, принципів і умов фінансового забезпечення простого і розширеного відтворення.
Поняття "фінансування" досить тісно пов'язане з поняттям "інвестування", якщо фінансування - це утворення грошових коштів, то інвестування - це їх використання. Обидва поняття взаємопов'язані, однак перше передує другому.
При виборі джерел фінансування діяльності підприємства необхідно вирішити п'ять основних завдань:
- визначити потребу в коротко- і довгостроковому капіталі;
- виявити можливі зміни в складі активів і капіталу з метою визначення та оптимального складу і структури;
- забезпечити постійну платоспроможність і, отже, фінансову стійкість;
- з максимальним прибутком використовувати власні і позикові кошти;
- знизити витрати на фінансування господарської діяльності.
Джерела фінансування підприємства ділять на внутрішні (власний капітал) і зовнішні (позиковий і залучений капітал).
Внутрішнє фінансування передбачає використання власних коштів і перш за все - чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.
У складі власного капіталу враховуються:
- статутний капітал (формується в результаті внеску засновників фірми при її створенні)
- додатковий капітал (формується в результату переоцінки основних фондів організації)
- резервний капітал (формується за рахунок відрахувань від прибутку організації на наступні непередбачені потреби)
Фінансування за рахунок власних коштів має ряд переваг:
- за рахунок поповнення з прибутку підприємства підвищується його фінансова стійкість;
- формування та використання власних коштів відбувається стабільно;
- мінімізуються витрати по зовнішньому фінансуванню (з обслуговування боргу кредиторам);
- спрощується процес прийняття управлінських рішень щодо розвитку підприємства, так як джерела покриття додаткових витрат відомі заздалегідь.
Рівень самофінансування підприємства залежить не тільки від його внутрішніх можливостей, але і від зовнішнього середовища (податкової, амортизаційної, бюджетної, митної та грошово-кредитної політики держави).
Зовнішнє фінансування передбачає використання коштів держави, фінансово-кредитних організацій, нефінансових компаній і громадян. Крім того, воно передбачає використання грошових ресурсів засновників підприємства. Таке залучення необхідних фінансових ресурсів часто буває найкращим, так як забезпечує фінансову незалежність підприємства і полегшує в подальшому умови отримання банківських кредитів.
В умовах ринкової економіки виробничо-господарська діяльність фірми неможлива без використання позикових коштів, до яких відносяться: кредити банків, комерційні кредити, тобто позикові кошти інших організацій; кошти від випуску та продажу акцій і облігацій організації; бюджетні асигнування на поворотній основі та ін.
Залучення позикових коштів дозволяє фірмі прискорювати оборотність оборотних коштів, збільшувати обсяги здійснюваних господарських операцій, скорочувати обсяги незавершеного виробництва. Однак використання даного джерела призводить до виникнення певних проблем, пов'язаних з необхідністю подальшого обслуговування прийнятих на себе боргових зобов'язань.
Фінансова рівновага являє собою таке співвідношення власних і позикових коштів об'єднання, при якому воно за рахунок власних коштів здатне повністю погасити колишні і нові свої борги. Розраховується за певними правилами точка фінансової рівноваги не дозволяє об'єднанню підприємств громадського харчування, з одного боку, збільшувати позикові кошти, а з іншого боку - нераціонально використовувати вже накопичені власні кошти.
Якщо взяти до уваги, що власні і позикові фінансові ресурси проходять стадії освіти, розподілу і виплат, а їх кінцева величина йде на поповнення майна, то проведення аналізу фінансової стійкості на кожній з цих стадій дає можливість виявити умови зміцнення або втрати фінансової рівноваги досліджуваного об'єднання підприємств .
