Банкрутство господарюючих суб'єктів

1. Боржник і кредитор У правових актах, що регулюють процедуру банкрутства , Прийнято розрізняти...

Боржник і кредитор

У правових актах, що регулюють процедуру банкрутства , Прийнято розрізняти поняття боржника і кредитора.

визначення 1

Боржником визнається господарюючий суб'єкт (підприємець, організація), що виявився нездатним до задоволення вимог кредиторів по сплаті фінансових та інших обов'язкових платежів протягом терміну, який встановлений Федеральним Законом «Про банкрутство».

визначення 2

Кредиторами визнаються особи, які мають по відношенню до боржника право вимагати відповіді з фінансових та інших обов'язкових платежах, по оплаті вихідної допомоги і заробітної плати особам, які здійснюють діяльність за трудовим договором.

Поняття та ознаки банкрутства господарюючого суб'єкта

Визначення банкрутства господарюючого суб'єкта зазвичай зводиться до двох випадків, в яких в підставі розцінювання боржника банкрутом передбачено:

1. принцип неплатоспроможності (облік зустрічних фінансових потоків);
2. принцип неоплатному (співвідношення активів і пассі¬вов балансу боржника).

Нічого не зрозуміло?

Спробуй звернутися за допомогою до викладачів

Федеральним законом «Про неспроможність (банкрутство)» №127-ФЗ передбачено такий критерій неспроможності господарюючого суб'єкта, як неплатоспроможність. В даному випадку до відома приймають тільки грошові зобов'язання суб'єкта і його заборгованість по оплаті обов'язкових платежів (бюджетні та позабюджетні фонди).

Розмір відносини всієї суми кредиторської заборгованості до ціни майна являє собою свідоцтво потенційної ймовірності (неможливості) відновлення його платоспроможності. Якщо торкатися фізичних осіб, то в їх відношенні Закон передбачає як дія принципу неплатоспроможності, так і принципу неоплатному. Відповідно до причин неспроможності прийнято виділяти підроблене (злісне) і необережне (просте) банкрутство.

У законодавстві про банкрутство виділяються наступні види злісного банкрутства:

• фіктивна неспроможність (завідомо неправдиве оголошення власниками компанії або індивідуальним підприємцем про неспроможність з метою отримання відстрочки або знижки по сплаті заборгованості);
• навмисне банкрутство (навмисне освіту або збільшення неплатоспроможності суб'єкта в Коритний інтересах за допомогою укладення фактично програшних угод, некомпетентне ведення справ, прийняття на себе сторонніх боргів, і ін.)

визначення 3

Неспроможність (банкрутство) - нездатність господарюючого суб'єкта відповісти за вимогами кредиторів, визнана арбітражним судом. У день, коли підприємство-боржник офіційно визнано банкрутом, воно позбавляється права на самостійне управління і розпорядження своїм майном.

Необхідно виділити наступні основні ознаки банкрутства:

1. Господарюючий суб'єкт стає банкрутом в разі нездатності задовольнити вимоги кредиторів по фінансовим і іншим зобов'язанням, в разі, якщо дані обяза¬тельства не виконуються ним протягом трьох місяців з моменту, коли вони повинні були бути прийняті до виконання. Законом встановлюються також спеціальні ознаки банкрутства: для стратегічних організацій - шість місяців, для підприємств природних монополій - шість місяців, для кредитних організацій - один місяць.
2. Справа про банкрутство порушується арбітражним судом по відношенню до юридичної особи, якщо його заборгованість складає не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за наявності вищевказаних ознак банкрутства.

Крім вищесказаного, банкрутство для господарюючих суб'єктів характеризується тим, що вони не можуть далі продовжувати виробничу і фінансово-господарську діяльність через відсутність коштів.