Адже з'явився додаток 2 до декларації, в якому враховуються суми від'ємних значень, що сформувалися до 01.02.2015. Після 01.02.2012 облік ПДВ адмініструється в електронному режимі (поки в тестовому режимі). Отже, облік всіх операцій після зазначеної дати повинен вестися окремо. Адже не приходить само в голову облік різних запасів вести в одній номенклатурі. Точно так само і з ПДВ: операції до 01.02.2015 та операції після 01.02.2015 - це абсолютно різні операції і обліковувати вони повинні окремо.
Для того щоб навести порядок в обліку, необхідно виконати дві дії:
1) виділити залишок на 31.01.2015 на окремий субрахунок,
2) визначитися з проводками після 01.02.2015.
Бухгалтерський облік залишку по рахунку 6412 на 31.01.2015.
З огляду на, що облік сьогодні ведеться в програмі 1С, чіпати субрахунок 6412 «Розрахунки з бюджетом по ПДВ» не має ніякого сенсу, тому що всі типові проводки прив'язані саме до цього рахунку. Тому для виділення залишку, який сформувався на 01.02.2015, введемо додатковий субрахунок 64122 «Розрахунки з бюджетом по ПДВ до 01.02.2015».
Тепер розберемося, які залишки можуть бути у підприємства з ПДВ за станом на 01.02.2015. Залишки можуть бути кредитові, які будуть представляти суму узгоджених податкових зобов'язань за підсумками декларації за січень 2015. Залишки можуть бути дебетові, які будуть представляти як суми оформленої переплати (надмірно перерахованих коштів, відсторновану суму по рядку 25 в результаті подачі УР), суми від'ємного значення, сформованого в декларації за січень 2015 по рядках 20.2 і 24, суми, відображені в рядках 23.1 і 23.2 декларацій, так і суми від'ємних значень, відображені в уточнюючих розрахунках за період до 01.02.2015.
Як раніше було сказано, необхідно перенести сформоване сальдо на субрахунок 64122 «Розрахунки з бюджетом по ПДВ до 01.02.2015». На схемі представлений механізм такого перенесення для кожної суми сальдо.
Надалі облік по субрахунку 64122 ведеться до обнулення залишку.
Бухгалтерський облік ПДВ після 01.02.2015.
Згадаймо, як було до цієї дати. Дані бухгалтерського обліку відображалися за балансовим субрахунку 6412, а дані податкового обліку ПДВ відбивалися в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. І ці дані завжди відповідали один одному (у всякому разі, повинні були відповідати) і збігалися з даними декларації з ПДВ.
Після 01.02.2015 залишаються і бухгалтерський облік (операції відображаються субрахунку 6412), і податковий облік (операції відображаються в системі електронного адміністрування ПДВ - далі «система ЕА ПДВ»).
Але при цьому необхідно враховувати, що показники бухгалтерського обліку - це завжди статичні дані, які фіксуються на певну дату (як правило, це дата кінця звітного періоду) дані первинних документів. А показники податкового обліку сьогодні - система ЕА ПДВ - це динамічні дані, що існують в режимі «реального часу». Наприклад, в бухгалтерському обліку березня буде відображено всі вхідні податкові накладні, навіть ті, які будуть зареєстровані в квітні в межах встановленого терміну. А в системі ЕА ПДВ такі накладні будуть відображатися за датою реєстрації.
Іншими словами, звірити між собою дані бухгалтерського і податкового обліку не вийде, оскільки бухгалтерський облік рідко на яких підприємствах ведеться оперативно, зазвичай, як правило, закриття місяця в бухгалтерському обліку проводиться до 15 числа наступного місяця.
Але, незважаючи на виникаючі розбіжності, дані бухгалтерського і податкового обліків все одно необхідно пов'язати між собою. Тим більше, що перерахування сум ПДВ до бюджету повинно здійснюватися з рахунків в системі ЕА ПДВ.
Розглянемо на прикладі декларації з ПДВ за березень 2015 року, як будуть відображатися суми в бухгалтерському обліку.
Для коректного відображення розрахунків в системі ЕА ПДВ в бухгалтерському обліку буде доцільним ввести додаткові субрахунки:
- 64121 - розрахунки по ПДВ в системі ЕА ПДВ,
- 377121 - розрахунки з Держказначейством в системі ЕА ПДВ.
Розглянемо цей же приклад, але стосовно до системи ЕА ПДВ. Приклад дуже спрощений і базується на раніше пропонованих таблицях для обліку ПДВ в системі електронного адміністрування, суть яких полягає в застосуванні формули по пп. 200-1.3 ПКУ .
*) Це сума від'ємного значення, яка виникла до 01.02.2015, врахована в графі 7 таблиці 1 додатка 2 до Декларації з ПДВ.
Слід звернути увагу, що проводка за розрахунками з бюджетом по ПДВ Д-т 6412 К-т 64121 робиться одночасно з проведенням за поповнення рахунку в системі ЕА ПДВ Д-т 377 121 К-т 311.
Сальдо за рахунком 64121 «Розрахунки по ПДВ в системі ЕА ПДВ» буде показувати суму грошових коштів, на які можна було зареєструвати податкові накладні в звітному періоді. Сальдо на цьому рахунку не може бути дебетовим, протягом періоду сальдо на цьому рахунку завжди буде кредитовим.
Чому розрахунки з Держказначейством слід винести на рахунок розрахунків з іншими дебіторами? Пояснення цьому просте: перераховані гроші на рахунок в системі ЕА ПДВ не можна визнати грошовими коштами підприємства, ними не можна вільно розпоряджатися. Це фактично дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством. Крім того, можна буде коректно відображати залишок на цьому рахунку для цілей бухгалтерського обліку (але не податкового (!), В витягів з системи ЕА ПДВ нам залишок будуть давати на нашу вимогу).
У зв'язку з тим, що до 01.07.2015 діє тестовий режим ЕА ПДВ, все проводки на дату 30.04.2015, зазначені в таблиці, робляться одночасно. Після введення повноцінного режиму, такі проводки будуть виконуватися в міру перерахування грошових коштів на рахунок в системі ЕА ПДВ.
Звичайно, хтось прийме рішення не робити дані проводки, а обмежитися тільки однієї Д-т 6412 К-т 311, але після 01.07.2015 застосування пропонованих записів просто стане необхідним.
Пояснимо, чому це так. Тільки до 01.07.2015 реєстрація податкових накладних та оплата ПДВ не прив'язані один до одного. Після зазначеної дати інформація про перерахованих грошових коштах, на нашу думку, повинна накопичуватися на окремих рахунках обліку для того, щоб надавати реальну і об'єктивну інформацію про стан активів і зобов'язань підприємства.
Сальдо за кредитом субрахунка 64121 відображатиме ту суму податкових зобов'язань, на яку зареєстрована ПН за умови перерахування грошових коштів на електронний рахунок. Сума заборгованості Держказначейства перед підприємством буде протягом місяця відображатися за дебетом рахунка 377 121 і по граничної дати погашення узгоджених податкових зобов'язань така сума заборгованості буде погашатися (списуватися).
Якщо не вести облік із застосуванням додаткових субрахунків, і враховувати всі обороти на одному субрахунку 6412, то в підсумковому сальдо будуть змішані всі залишки, і розібратися в причині їх виникнення вже через місяць після 01.07.2015 буде неможливо.
Чому за рахунком в системі ЕА ПДВ може виникати дебетове сальдо.
За рахунку 377121 завжди виникатиме сальдо. Причому сальдо на цьому рахунку може бути тільки дебетовим, навіть після погашення суми узгоджених податкових зобов'язань.
Розглянемо причини виникнення дебетового сальдо за рахунком 377121:
- звичайнісінька сума переплати по причині зайвого перерахування грошових коштів,
- сума переплати, що сформувалася в результаті того, що в системі ЕА ПДВ не відбиваються суми ПДВ, що виникли за рахунок включення до податкового кредиту сум, вказаних в пп. 201.11 ПКУ і суми ПДВ за податковими накладними, виписаними на послуги нерезидента, місце постачання яких припадає на територію України.
Іншими словами в формулу по пп. 200-1.3 ПКУ не включається ПДВ по чеках РРО, транспортними квитками і т.п., а також за податковими накладними на послуги нерезидента, надані на території України.
Повернення такої суми переплати на поточний рахунок платника податку передбачено пп. б) пп. 200-1.6 ПКУ, згідно з яким:
«Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу в складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якого такі кошти підлягають перерахуванню:
а) або в бюджет в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, в сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку ».
Форма такої заяви передбачена в Додатках 4 до декларації з ПДВ в таблиці «Відомості относительно суми коштів на Рахунку у системе електронного адміністрування податку на Доданий ВАРТІСТЬ, что перевіщує суму, яка підлягає Перерахування до бюджету».
Згідно даної заяви при визначенні суми переплати відомості вказуються тільки в разі наявності коштів на рахунку в системі ЕА ПДВ, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету. Зверніть увагу, як формується графа 5. Для отримання шуканого значення необхідно скористатися не сумою переплати, а сумою (графа 1) в системі ЕА ПДВ на дату подання декларації (!), Яка на що враховується дату може бути якою завгодно.
Іншими словами, якщо у підприємства на електронному рахунку значиться переплата, то повернути її на поточний рахунок можна тільки за однієї умови - коли така сума перевищує суму узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ. Як раніше було відмічено, сума переплати на електронний рахунок в основному буде сформована за рахунок сум ПДВ, відображених в реєстрі документів по чеках РРО, транспортними квитками. Всім зрозуміло, «збирати» за такими документами суму, яка перевищить узгоджені податкові зобов'язання, доведеться дуже довго.
У підсумку маємо, що суми податкового кредиту за чеками РРО, транспортними квитками, податковими накладними, виписаними на послуги нерезидента, надані на території України, після 01.07.2015 приведуть до переплати на електронний рахунок, але повернути такі суми, незважаючи на встановлену в ПКУ можливість , практично безперспективна справа.
Інна Дядюра, аудитор, директор ТОВ Аудиторська фірма «Капітал»
Чому розрахунки з Держказначейством слід винести на рахунок розрахунків з іншими дебіторами?