Багатьом здається, що між доларом США і китайським юанем найближчим часом може початися боротьба не на життя, а на смерть за перше місце в світі міжнародних фінансів. Разом з тих 10 травня голова Федерального резервного банку (ФРБ) Сан-Франциско Джон Вільямс заявив, що юань не зможе потіснити долар США як основної резервної валюти світу. Я схильний думати, що цей банкір прав.
Перетворення юаня в офіційну резервну валюту
Восени минулого року Міжнародний валютний фонд прийняв довгоочікуване для Пекіна рішення про включення юаня в так звану кошик СДР (СДР - спеціальні права запозичення, наднаціональна валюта, емітована в обмежених кількостях МВФ). Це означає, що юань отримав статус офіційної резервної валюти поряд з доларом, євро, британським фунтом стерлінгів і японською ієною.
За масштабами операцій на валютному ринку, в міжнародній торгівлі та інших міжнародних платежах юань після фінансової кризи 2007-2009 рр. став конкурувати з британським фунтом і японською ієною. Разом з тим юань вельми відрізняється від інших чотирьох резервних валют, що входять у кошик МВФ. Перш за все тому, що до цих пір китайська валюта має обмежену конвертованість. Крім того, як раз напередодні прийняття рішення МВФ в серпні 2015 року відбулася досить сильне «просідання» валютного курсу юаня, що стало свідченням його нестійкості.
На партійних з'їздах КПК, засіданнях уряду КНР часто повторюється фраза про те, що «юань повинен стати міжнародною валютою». Де-юре він наполовину вже нею став (наполовину, тому що ще треба дочекатися жовтня, коли рішення МВФ вступить в силу). А от щодо де-факто виникають великі питання.
Засоби інтернаціоналізації юаня
Чи не кожен місяць приходять повідомлення про те, що Китай підписав угоду про валютні свопи (обміни національними валютами між центральними банками) ще з якоюсь країною. На початку вересня 2015 року біля Китаю вже було 33 угоди про валютні свопи. Сумарна величина лімітів зазначених угод по китайській валюті склав 3,16 трлн. юанів.
Інша тема, пов'язана з інтернаціоналізацією юаня, - створення Китаєм за кордоном офшорних клірингових центрів ( «юаневих хабів»). «Юаневих хаб» є своєрідним «термінал», через який нерезиденти отримують доступ до китайської валюті, а також різним фінансовим інструментам, номінованим в юанях; через них здійснюються платежі і розрахунки в юанях з китайськими компаніями і банками, в тому числі на клірингових засадах. Як інституту, який обслуговує «юаневих хаб», призначаються провідні китайські банки, які діють через свої філії і відділення в інших країнах (табл. 1).
Табл.1.
Китайські банки, які здійснюють кліринг операцій в юанях за межами Китаю
дата початку роботи
Країна
Кліринговий банк
24 грудня 2003
Гонконг
BoC, місцеве відділення
2004
Макао
BoC, місцеве відділення
11 грудня 2012
Тайвань
BoC, місцеве відділення
8 лютого 2013
Сінгапур
ICBC, місцеве відділення
18 червня 2014
Великобританія
ССB, лондонське відділення
19 липня 2014
Німеччина
BoC, відділення у Франкфурті
4 липня 2014
Південна Корея
BoCom, відділення в Сеулі
15 вересня 2014
Франція
BoC, відділення в Парижі
16 вересня 2014
Люксембург
ICBC, відділення в Люксембурзі
3 листопада 2014
Катар
ICBC, відділення в Досі
8 листопада 2014
Канада
ICBC, відділення в Торонто
17 листопада 2014
Австралія
BoC, відділення в Сіднеї
6 січня 2015
Таїланд
ICBC, відділення в Бангкоку
6 січня 2015
Малайзія
BoC, відділення в Малайзії
25 травня 2015
Чилі
CCB
Примітка:
BoC- Банк Китаю
ICBC - Промисловий і комерційний банк Китаю.
CCB - Будівельний банк Китаю
BoCom - Bank of Communication
До початку 2016 роки за кордоном вже почали діяти або планувалися до відкриття 20 «юаневих хабів». Найбільші з них на сьогоднішній день діють в Гонконзі, Сінгапурі, Тайвані, Сеулі, Лондоні, Франкфурті, Парижі, Люксембурзі.
То в одній, то в іншій країні стартують амбітні проекти, спрямовані на підвищення міжнародного авторитету юаня. Так, в середині 2014 року в Малайзії місцеві компанії випустили облігації в китайській валюті на суму 4,4 млрд. Юанів. Ще більш сенсаційним стало подія, що відбулася в жовтні 2015 року в Лондоні. Народний банк Китаю (НБК) здійснив розміщення своїх боргових паперів (з терміном 1 рік), номінованих в китайській валюті, на фондовому ринку цього міжнародного фінансового центру. Сума розміщення - 5 млрд. Юанів (787 млн. Дол.). Заявок було отримано в 6 разів більше - на суму 30 млрд. Юанів (приблизно 4,4 млрд. Дол.). Головними організаторами розміщення паперів НБК виступили китайський банк Industrial and Commercial Bank of China і англійський банк HSBC. В угоді також брали участь китайські банки ABC, Bank of China, Bank of Communications, CCB і англійський банк Standard Charted.
Юань не обслуговує угоди третіх країн
А ось дані, які вже вимірюються мільярдами, а трильйонами юанів. На початку минулого року газета Financial News, що належить Народному банку Китаю, повідомила, що обсяг транскордонних платежів в юанях в 2014 р склав 9,95 трлн. юанів (1,6 трлн. дол.). Дійсно, масштаби вражаючі. Відзначимо, що в тому ж 2014 році сукупний обсяг міжнародної торгівлі Китаю (експорт та імпорт) склав 26,34 трлн. юанів. Згідно з офіційними китайськими даними, в зазначеному році 25% всього міжнародного товарообігу КНР обслуговувалося за допомогою юаня. Юань обслуговував також інші види транскордонних операцій Китаю - інвестиційний обмін, грошові перекази, перерахування дивідендів та інших інвестиційних доходів тощо Тобто юань виконує роль міжнародної валюти лише для Китаю в його двосторонніх відносинах з іншими країнами. В першу чергу - з сусідніми азіатськими країнами. У другу чергу - з країнами Центральної і Південної Америки. У третю чергу - з країнами Європи (особливо тими, які не входять до ЄС). З деякими великими торговельними партнерами КНР юань досі майже не використовується. Наприклад, в торгівлі з США.
Використання юаня в дво- і багатосторонніх торгових і економічних відносинах третіх країн до сих пір є екзотикою. Точної статистики загальних обсягів такого роду транзакцій немає, є лише дані за окремими угодами. За нашими оцінками, такі зовнішні операції з юанем складають один відсоток (максимум 2-3) по відношенню до обсягів транскордонних операцій Китаю з юанем, що разюче контрастує з роллю долара: приблизно 2/3 всієї доларової маси в обігу поза країни її походження (США) і використовується в угодах між юридичними і фізичними особами третіх країн.
Не слід перебільшувати і масштаби операцій в офшорних «юаневих хабах». Левова частка перебувають там юанів (так званих офшорних юанів) розміщуються на депозитах банків. В кінці 2013 року обсяг депозитів в офшорних юанях, за даними НБК, склав близько 1,5 трлн. юанів. До кінця 2015 року, за оцінками експертів, їх величина могла вирости до 2,8 - 3,0 трлн. юанів. Левова частка всіх офшорних юанів доводиться на три центри - Гонконг, Тайвань і Сінгапур. Деякі фахівці називають ці центри «фінансовими провінціями» Китаю. За різними оцінками, від 80 до 90% всіх офшорних юаневих депозитів зосереджено саме там. З інших центрів скупчення офшорних юанів можна виділити Лондон, Франкфурт, Люксембург. А тепер порівняємо офшорні юаневі депозити з оншорні, тобто з депозитами в банках КНР. За даними НБК, їх обсяг становить близько 100 трлн. юанів. Ставлення офшорних юаневих депозитів до оншорні - приблизно 1,5-3%. А якщо не брати до уваги офшорні депозити «фінансових провінцій» (Гонконг, Тайвань, Сінгапур), то пропорція буде виражатися частками одного відсотка. Щоб було зрозуміло, наскільки низький рівень інтернаціоналізації депозитного юаня, порівняємо його з доларом США. Депозити в «зеленій валюті» за межами Сполучених Штатів становлять приблизно 30% по відношенню до доларових депозитах всередині США.
Чи є у Пекіна довгострокова валютна політика?
Як не дивно, перешкодою для інтернаціоналізації юаня є його активний торговельний баланс. Китай впевнено зберігає і нарощує активне сальдо торгового балансу. У 2014 році воно було дорівнює 384 млрд. Дол., А в 2015 році зросло до рекордного рівня в 594,5 млрд. Дол. При такому сальдо юань не зможе стати резервною валютою де-факто. Лише при дефіцитному балансі за межами Китаю може з'явитися велика кількість юанів, якими Китай буде розплачуватися для того, щоб закривати дефіцит торгового балансу. Саме так уже впродовж багатьох років надходять США. Багато економістів визнають, що ціною перетворення долара в міжнародну валюту стала деіндустріалізація Америки.
Щоб інші країни стали поставляти товари в Китай в обмін на «боргові розписки» з назвою «юань», зазначені «розписки» повинні бути чимось забезпечені. Чим? Або золотом, або військовою силою. Обидва способи апробовані Сполученими Штатами, які вивели долар на орбіту світової валюти. Золоте забезпечення долара було Вашингтоном обіцяно світу на конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 році, але цього обіцянки вистачило максимум років на 20. Вже з середини 60-х років Вашингтон фактично припинив розмін доларів на золото, а 15 серпня 1971 Річард Ніксон офіційно оголосив про те, що «золоте віконце» Казначейства США закривається. Далі підтримання статусу долара США як світової валюти забезпечувалося за допомогою військової сили. Однак для цього необхідно виділяти в бюджеті на військові цілі такі асигнування, які становлять половину витрат усього світу на оборону. З цим способом забезпечення долара у дядька Сема з кожним роком все більше проблем.
Судячи з виступів деяких китайських політиків і економістів, для досягнення мети перетворення юаня в міжнародну валюту можна використовувати комбінацію двох наступних методів: а) торговий баланс з активного зробити дефіцитним; б) активізувати приплив іноземного капіталу в Китай. У цьому випадку курс юаня буде хорошим, одержувані юані Китай витрачатиме на імпорт, китайська валюта буде активно накопичуватися за межами Китаю.
Однак і при такому варіанті по-справжньому міжнародною валютою юань не стане, загальним платіжним засобом йому не бути. Це буде міжнародна валюта обмеженої дії. Юань буде циркулювати між іноземною державою і Китаєм: з Китаю в іноземну державу для оплати імпорту, з іноземної держави в Китай - для інвестицій. Однак такий стан юаня як «усіченої» міжнародної валюти довго не триватиме. Коли будуть скуплені всі ласі шматки активів китайської економіки, інтерес нерезидентів до юаню згасне. Китайська валюта, пробувши деякий час на світовій орбіті, раптово почне падати каменем на землю.
І що в сухому залишку? Китайська економіка в цьому випадку втратить суверенітет, так як її активи будуть захоплені іноземним капіталом. А відновити втрачені позиції світового експортера Китаю вже не вдасться. Другого «китайського економічного дива» не з тієї причини, що воно з самого початку було організовано за допомогою Заходу. Сьогодні у Заходу інші плани, Китай як сильна держава в них не вписується. Пекіну ще не пізно задуматися над тим, які пастки на нього чекають, якщо він буде прагнути повторити шлях США з перетворення національної валюти в світову.
Валентин Катасонов
Переглядів: 823
Чи є у Пекіна довгострокова валютна політика?
Чим?
І що в сухому залишку?