Заключна частина інтерв'ю головного редактора журналу Defense Express Сергія Згурця з директором компанії «Еверест Лімітед» Юрієм Пастухова про проблеми автоматизації ЗС України. Компанія «Еверест Лімітед» в рамках державного оборонного замовлення відповідальна за одну з ключових дослідно-конструкторських робіт (ДКР), яка повинна стати основою для Єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил в сегменті оперативного (бойового) управління.
Перші частини публікації: ЦИФРОВИЙ КОД ПЕРЕМОГИ. ЧАСТИНА 1 і ЦИФРОВИЙ КОД ПЕРЕМОГИ. ЧАСТИНА 2
Приватний потенціал державного значення
Ю р і й П а з т у х о в
Директор компанії «Еверест Лімітед»
- Доводилося чути, що занадто ризикова справа довіряти приватної компанії такі завдання. Мовляв, сьогодні вона є, завтра - ні ...
- Але ж за кордоном виконання оборонних замовлень приватними компаніями нікого не лякає. У США немає жодної держкомпанії в оборонному секторі. Тенденції в Україні - такі ж. Більш того, погана новина для любителів державного сектора. У нас немає жодного держпідприємства або КБ, яке в одній особі інтегрально розпорядженні і фінансовими, і якісними людськими ресурсами для розробки і просування IT-рішень на світовому рівні. Такі можливості демонструють приватні українські компанії. Але багато хто з них цураються роботи з Міноборони, як чорт ладану. І складно, і довго, і незрозуміло. Деякі вже обпеклися на військових проектах.
- А які взаємини у «Евересту» з іншими українськими ІТ компаніями?
- Працюючи в сфері ІТ з 1992 р, ми знаємо потенціал всіх вітчизняних компанією в цьому секторі. Вони, звичайно, знають наші можливості. Тому ми чесно і відповідально говоримо - ми не збираємося брати все на себе. Якщо ми хочемо жити в цій країні - нам потрібно посилити свою армію. Ми можемо це зробити за рахунок вибудовування екосистеми, в яку зможуть зайти і працювати всі інші компанії. Які сьогодні по ряду причин обходять Міноборони стороною.
Ми завжди виступали за те, що дуже важливо створювати і консорціуми, нехай навіть віртуальні, або проекти державно-приватного партнерства, куди увійдуть всі кращі компанії для того, щоб зрушити з місця автоматизацію в нашій армії. Тому що ми розуміємо, в яких нерівних умовах ми боремося з нашим противником, у якого тільки в концерні «Сузір'я» працює близько чотирьох тисяч чоловік. А це тільки один напрямок зв'язку. Над вирішенням завдань бойового управлінні і автоматизації для російської армії працюють цілі інститути. Ми ж в Україні тільки підходимо до усвідомлення масштабності розв'язуваної задачі.
- А що стосується закордонної допомоги. Може, звернутися з кличем до американців - мовляв, нам тут швидко С4ISR потрібно зробити. Допоможуть, як думаєте?
- Уже пропонують допомогти. Але ніяка чужа, навіть найсучасніша розробка систем бойового управління - ні тактичного, ні оперативного рівня, - не може бути, як чорний ящик, перенесена на український ґрунт і «вбудована» в нашу систему прийняття рішень. Це просто неможливо. Будь-яке програмне забезпечення та обладнання закордонного виробництва, придбане як частина автоматизованої системи управління (АСУ) або як складової її елемент, з самого початку не буде відповідати вимогам, що пред'являються до систем захисту інформації, чинному законодавству, документам, які визначають порядок застосування АСУ (нормативи, накази і т . Д.) в наших Збройних Силах.
Буде необхідна експертиза спеціальних алгоритмів застосування системи (інформаційно-розрахункових завдань) з розробкою техзавдання по адаптації і доопрацювання зазначеного розділу інформаційної системи відповідно до нашими діючими нормативними документами. І це лише мала частина проблем. При тому, що інформація про склад, зміст ТТХ АСУ, в т.ч. і її слабкі місця, будуть відомі закордонному розробнику. А це в разі реального конфлікту створює передумову до того, що повна інформація про систему може бути доступна противнику. Тому ми просто приречені на те, щоб створювати власні системи управління військами.
Публікація на тему: ПЕРЕОЗБРОЄННЯ ЗСУ НОВІМІ СИСТЕМАМИ ЗВ'ЯЗКУ: РЕАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
- Як ви оцінюєте готовність командування в Збройних Силах використання переваг автоматизації процесів оперативного та бойового управління в порівнянні, скажімо так, з армією, яка управляється «голосом»?
- На мою думку, це шлях очевидний, і альтернативи йому немає. Прийнято вважати, що кого більше танків, той і сильніше. Але є і нелінійний оціночний підхід. Наприклад, сьогодні в бізнесі конкурують вже не стільки активи, як моделі управління. І ключова роль належить двом складовим: інформації та часу. Все це може бути застосовано і до арміям. Час і інформація - нематеріальні активи бойового потенціалу. Перемагає той, хто має більше інформації, швидше її обробляє, швидше приймає рішення і завдає свій удар в найбільш вразливе місце ворога. Чи не великі перемагають маленьких, а швидкі - повільних. У цьому наш шлях підвищення ефективності армії. Цей ресурс армії, її бригадам або батальйонам можуть дати тільки сучасні системи управління.
Розпитував Сергій ЗГУРЕЦЬ,
Defense Express
А які взаємини у «Евересту» з іншими українськими ІТ компаніями?Допоможуть, як думаєте?