Дебет-Кредит № 49 :: Що пишуть в книзі

1. В чому проблема?
2. Шляхи вирішення
3. Так що ж таке порушення і яка відповідальність за нього передбачена?
4. Якщо "єдиноподатник" є платником ПДВ
5. важливо
6. Нормативна база

Дебет-Кредит № 49 (6.12.2004)
Суть справи :: Податковий облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Чи ні всі графи книги обліку доходів і витрат (форма №10) фізичним особам - платникам єдиного податку? Якщо ні, то які саме заповнювати обов'язково? А головне: яка відповідальність передбачена за порушення правил ведення книги обліку доходів і витрат та що саме вважати порушенням?

Хоча всі ці питання виникли досить давно, чіткої відповіді на них досі немає - ні на законодавчому рівні, ні на рівні ДПАУ. З огляду на численні запитання, які надходять до редакції від наших читачів, спробуємо з'ясувати ситуацію і знайти оптимальний варіант вирішення даних питань.

В чому проблема?

Указом №727 встановлено, що фізичні особи - платники єдиного податку (далі - "єдиноподатники") сплачують єдиний податок за ставками, встановленими місцевими радами. Залежно від виду діяльності ці ставки коливаються в межах від 20 до 200 гривень. При цьому доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань. Таким чином, на базу оподаткування єдиним податком не впливає ні розмір самих доходів 1, ні розмір витрат, понесених для отримання доходу.

1 Єдине, на що впливає розмір отриманого доходу, - це на визначення обсягів реалізації товарів (робіт, послуг), при яких фізична особа має право перебувати на спрощеній системі оподаткування. Згідно ст. 1 Указу №727, обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 500 тис. Гривень.

Проблема виникла через те, що п. 4 Указу №727 зобов'язав податкове відомство розробити книгу обліку доходів і витрат для суб'єкта малого підприємництва. ДПАУ скористалася наданим їй правом і в п. 8 Порядку №599 вказала: "Для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р №64. При це обов'язковому заповненню підлягають лише графи "Період обліку", "Витрати на виробництво продукції", "Сума виручки (доходу)", "Чистий дохід".

Шляхи вирішення

Власне з Порядку №599 і почалися непорозуміння у платників єдиного податку. Проблем із заповненням графи "Період обліку" не виникає. Питання, пов'язані із заповненням графи "Сума виручки (доходу)", виникають в основному у відношенні договорів комісії, агентських та інших посередницьких договорів. На ці питання головне податкове відомство періодично надавало відповіді, які, правда, суперечили один одному. Так, в листі ДПАУ від 07.11.2000 р №14724 / 7 / 15-1317для юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів (експедиторські, брокерські підприємства, комісійна торгівля), зазначено: "Оскільки грошові кошти, що надходять на розрахунковий рахунок таких платників єдиного податку, є транзитними, і вони не мають права власності на такі кошти, то при визначенні суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці кошти не включаються до бази оподаткування ". А ось з такого самого питання, але щодо "єдиноподатників" - фізичних осіб податківці висловлюють абсолютно іншу точку зору.

В даний час податківці вважають, що відображати в графі "Сума виручки (доходу)", а відповідно, і враховувати при визначенні кордону 500000 грн слід всю суму, що надійшла на рахунок, а не тільки суму комісійної винагороди. Проти такої точки зору заперечують Держпідприємництво в листі від 16.10.2003 р №5925 і Комітет ВР з питань фінансів і банківської діяльності в листі від 11.04.2001 р №06-10 / 206. На думку Держпідприємництва, до обсягу виручки від реалізації слід включати не всю суму, отриману від покупця, а тільки суму комісійної винагороди. Ми дотримуємося думки Держпідприємництва 3.

Ситуація із заповненням таких граф, як "Витрати на виробництво продукції" та "Чистий дохід", ще цікавіше. Так, ДПАУ в листі від 20.11.2002 р №18010 / 7 / 17-0517указивает, що слід обов'язково вести книгу і заповнювати всі графи, визначені у п. 8 Порядку №599. Але виникає питання: як заповнювати ці графи? Кому і навіщо потрібно, щоб "єдиноподатник" враховував свої витрати, якщо на базу оподаткування такий облік жодним чином не вплине?

Податкове відомство спочатку ігнорувало таку проблему. А першим висловилося на цю тему знову ж Держпідприємництво в листі від 24.10.2001 р №1-221 / 6346Еще в 2001 році Комітет вказував, що "Інструкція №12 і додаток №10 розроблені і зобов'язують приватного підприємця визначати чистий дохід (прибуток) для З метою обкладення прибутковим податком. А платник єдиного податку не є платником податку на прибуток ".

3 З набранням чинності з 2004 року нового Цивільного кодексу (ЦК) ситуація не змінилася. Так, відповідно до ст. 1011 ЦК, "за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента".

Більш того, Держпідприємництво стверджує, що пункт 9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою не відповідає вимогам Указу №727.

Але проходить час, а податкове відомство начебто наполягає на обов'язковому заповненні нікому не потрібних граф. Однак згодом податківці в листі від 30.04.2002 р №1704 / В / 17-0515прізналі, що "важливою умовою при веденні платниками єдиного податку книги обліку доходів і витрат є заповнення графи" Сума виручки ". У графі" Витрати на виробництво продукції " вказується сума документально підтверджених витрат, оскільки, згідно зі ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.92 р №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", норми витрат враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків прибуткового податку з громадян, платником якого платник е диного податку не є (ст. 6 Указу Президента України від 28.06.99 р №746 / 99) ".

Так що ж таке порушення і яка відповідальність за нього передбачена?

Єдиний штраф, який гіпотетично міг би бути застосований за незаповнення граф книги, визначених п. 8 Порядку №599, передбачено в п. 11 ст. 11 Закону про ДПС. Це адміністративний штраф, який накладається на громадян, винних у відсутності обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку. Цей штраф складає від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: 17 - 85 грн.

Але ситуація склалася таким чином, що форма книги є, а порядку її ведення немає. І якщо про саму форму книги існує пряма вказівка ​​податкового органу (Порядок №599), яким надано повноваження з даного питання, то прямої вказівки на те, що слід користуватися при заповненні такої книги, немає. Так, порядок визначення витрат, які необхідно відображати в книзі, визначений у пп. 13 Інструкції №12. По-перше, це повинні бути обов'язково документально підтверджені витрати. А по-друге, це витрати, які до 2004 року були вказані в додатку 7, а після внесених змін в 2004 році - це витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств ".

Але є одне але". Ця Інструкція розроблена відповідно до норм Декрету №13-92. Тим часом, на "єдиноподатників" поширюються норми Указу №727 в частині доходів, які оподатковуються єдиним податком, а норми Декрету №13-92 та, відповідно, і Інструкції №12 на них не поширюються. Таким чином, виходить, що форма є, а ось визначення порядку її заповнення та витрат, які саме слід включати в книгу, - немає. А якщо немає порядку, то і порушити його неможливо. Тобто незаповнення певних граф не може бути кваліфіковано як порушення. Тому навіть при наявності документально підтверджених витрат стверджувати, що саме їх слід занести в графу "Витрати" в книзі за ф. №10, немає законодавчих підстав. Саме тому накладення штрафу на "єдиноподатника" за незаповнення граф "Витрати" та "Чистий дохід" неправомірно.

Якщо "єдиноподатник" є платником ПДВ

Для тих же "єдиноподатників", які з тих чи інших міркувань вирішили стати платником ПДВ на добровільних засадах 7, обов'язковим є дотримання норм Закону про ПДВ та порядку ведення Книги обліку продажу і придбання, затвердженої Наказом №165.

Спочатку ДПАУ відмовляла "єдиноподатникам" - фізичним особам в праві бути платниками ПДВ навіть при їх дуже великому бажанні. Листом ДПА України від 23.02.2000 р №2541 / 7 / 16-1220-26всех приватних підприємців - платників єдиного податку змусили або стати неплатниками ПДВ, або перейти на звичайну систему оподаткування.

7 Нагадаємо, що, відповідно до статті 6 Указу №727, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, який сплачує єдиний податок, не є платником ПДВ.

Потім було видано Постанову №507, пунктом 4 якого Кабмін роз'яснив, що, крім суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб, які працюють за ставкою податку 6%, платниками податку на додану вартість мають право бути також суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи. Якщо суб'єкт малого підприємництва - фізична особа приймає рішення бути платником податку на додану вартість, на нього поширюється дія Закону про ПДВ.

Так ось, для тих "єдиноподатників", які є і платниками ПДВ, заповнення або незаповнення відповідних граф у книзі за формою №10 жодного впливу на податковий облік з ПДВ не має. Справа в тому, що, згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Як відомо, валові витрати - це термін, який використовується в Законі про прибуток. Більш того, валові витрати мають право формувати тільки платники податку на прибуток. Для всіх інших суб'єктів господарювання передбачено термін "витрати". І в книгу за формою №10 заносяться власне витрати, які валовими витратами ніколи не були і не стануть.

Тому має значення факт, чи можуть взагалі понесені витрати можна віднести до складу валових згідно зі ст. 5 Закону про прибуток, а не їх відображення в книзі за формою №10: витрати на придбання товарів (робіт, послуг, що використовуються для ведення господарської діяльності), зокрема оренда, послуги водо-, газо-, теплопостачання, послуги зв'язку і т. п. При придбанні основних фондів значення має той факт, чи підлягали б витрати на придбання або ремонт таких ОФ амортизації згідно зі ст. 8 Закону про прибуток: т. Е. Сама приналежність ОФ до складу виробничих або невиробничі.

Друге і безперечне умова наявності права на податковий кредит викладено в пп. 7.2 Закону про ПДВ - це наявність належним чином оформленої податкової накладної. Тому законодавчих підстав не визнавати податковий кредит за витратами, не відображених в книзі обліку доходів і витрат, немає 9.

9 Зрозуміло, при наявності належним чином оформленої податкової накладної та за умови, що такі витрати можна класифікувати як витрати, що належать до складу валових або підлягають амортизації відповідно до норм Закону про прибуток.

важливо

Кошти, що надійшли "єдиноподатнику" за посередницькими договорами, не є виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг) і при визначенні кордону в 500000 грн не враховуються. Виручкою від реалізації є сума комісійної винагороди.

Для "єдиноподатника" - платника ПДВ значення має не відображення витрат в книзі за формою №10, а визначення факту, чи можуть взагалі витрати бути віднесені до складу валових відповідно до ст. 5 Закону про прибуток (або підлягали б ОФ амортизації по ст. 8).

Нормативна база

1. Закон про ДПС - Закон від 04.12.90 р №509-XII "Про державну податкову службу в Україні"

2. Закон про ПДВ - Закон від 03.04.97 р №168 / 97-ВР "Про податок на додану вартість".

3. Указ №727 - Указ Президента України від 03.07.98 р №727 / 98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від 28.06.99 р №746 / 99).

4. Декрет №13-92 - Декрет КМУ від 26.12.92 р №13-92 "Про прибутковий податок з громадян".

5. Постанова №507 - Постанова КМУ від 16.03.2000 р №507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р №727".

6. Порядок №599 - Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.10.99 р №599.

7. Інструкція №12 - Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р №12.

8. Наказ №165 - Наказ ДПАУ від 30.05.97 р №165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення".

Ірина ЧЕРНОВА

Акціонерне товариство: переваги та недоліки-3
Суть справи :: Податковий облік
Припинення діяльності. У попередніх частинах цієї статті ми розглянули особливості створення АТ, переваги і недоліки цієї організаційно-правової форми господарської діяльності, особливості органів управління АТ та обліку основних фондів. Остан ...

ПДВ з мінусом: подальша доля
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року було важким звітним періодом для тих платників ПДВ,
які мали за станом на 01.02.2015 р від'ємне значення по
цього податку. Але навіть після здачі звітності з ПДВ за лютий у багатьох
платників податку залишається ...

Як використовувати переплату по ПДВ
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
На 1 травня 2015 р у підприємства не було оподатковуваних операцій з ПДВ в
Протягом останніх 11 місяців. При цьому в картці особового рахунку з ПДВ
числиться переплата, що виникла за рахунок надміру сплачених грошових
зобов'язань, що залишилися непога ...