Гнучкий графік роботи: аспекти, про які важливо знати

1. Саморегулювання робочого дня під невсипущим контролем наймача
2. Право, а не обов'язок наймача
3. Домовитися про гнучкий графік легше батькам неповнолітніх і поєднують роботу і навчання
4. Плюси і мінуси гнучкого графіка для наймача
5. Елементи режиму гнучкого робочого часу: думка працівників має значення
6. Варіанти режимів гнучкого робочого часу
7. Як вводиться гнучкий робочий час: запис в трудовому договорі обов'язкова
8. Доцільність - на чолі кута
9. Не згоден працювати за гнучким графіком - готуйся до звільнення
10. Порушуєш гнучкий режим або правила - повернешся до роботи в звичайному режимі
11. Кому про гнучкий графік мріяти не доводиться

Гнучкий графік роботи давно використовується в Європі і США, привертає він і багатьох білорусів. Плюсів у нього чимало: працівник самостійне розподіляє робочий час, отримує можливість поєднувати роботу і особисте життя, а також шанс збільшити свої трудові доходи. Про те, які види гнучкого графіка існують, як проводиться облік робочого часу, чи може працівник настояти на праві виконувати свої обов'язки в зручний для себе час, розповів юрист, фахівець з трудового законодавства А.Штейнер.

Саморегулювання робочого дня під невсипущим контролем наймача

"Відповідно до трудового законодавства допускається встановлення для працівників режиму гнучкого робочого часу. Порядок організації такого режиму робочого часу встановлений главою 10 Трудового кодексу Республіки Білорусь (далі - ТК). Режим гнучкого робочого часу є одним з різновидів нестандартного режиму робочого часу. Основною особливістю такого режиму є використання ковзних (гнучких) графіків роботи ", - розповів юрист.

Відповідно до частини першої ст. 128 ТК режим гнучкого робочого часу - форма організації робочого часу, при якій для окремих працівників або колективів структурних підрозділів організації допускається в певних межах саморегулювання початку, закінчення і загальної тривалості робочого дня. При цьому потрібно повне відпрацювання встановленого законом сумарної кількості робочих годин протягом прийнятого облікового періоду (робочого дня, тижня, місяця та ін.).

Основною особливістю режиму гнучкого робочого часу є право працівника починати і закінчувати роботу на свій розсуд, з урахуванням особливостей роботи, сімейні обставини та особистих інтересів.

"Необхідно відзначити, що наймач має право встановити межі саморегулювання визначення працівником тривалості свого робочого часу. При цьому працівник зобов'язаний відпрацювати встановлену законодавством норму годин протягом встановленого наймачем облікового періоду (день, тиждень, місяць, квартал і т.д.)", - підкреслив А.Штейнер.

Незважаючи на право працівника самостійно визначати час початку робочого дня і його закінчення, наймач зобов'язаний вести облік робочого часу належним чином, відповідно до вимог ст. 133 ТК.

Право, а не обов'язок наймача

"Досить часто застосування гнучкого робочого часу для працівників є неможливим з огляду на встановленого режиму роботи об'єкта (магазину, кафе, державної установи). Режим гнучкого робочого часу може застосовуватися як при п'ятиденному і шестиденному робочому тижні, так і при інших режимах роботи", - поінформував фахівець .

Такий вид нестандартного режиму робочого часу може вводитися як індивідуально для окремих працівників, так і для структурних підрозділів наймача (секторів, відділів і т.д.).

Режим гнучкого робочого часу встановлюється в тому числі на підставі індивідуальної або колективної прохання працівників за погодженням з профспілкою (при його наявності в організації). Введення такого режиму робочого часу є правом, а не обов'язком наймача.

Домовитися про гнучкий графік легше батькам неповнолітніх і поєднують роботу і навчання

При розгляді питання про введення режиму гнучкого робочого часу щодо працівника (працівників) наймачеві необхідно упевнитися, що такий режим роботи:

• враховує інтереси виробництва;
• не призведе до ускладнень в роботі організації;
• не порушить нормальної діяльності і ритмічності виробництва;
• не порушить зовнішніх зв'язків.

При виконанні роботи поза організації (службове відрядження, участь в нарадах, конференціях і т.п.) режим гнучкого робочого часу не застосовується, а облік робочого часу ведеться як при звичайному режимі.

"Застосування режиму гнучкого робочого часу не вносить змін в умови нормування і оплати праці працівників, порядок нарахування і величину доплат, не відбивається на наданні гарантій, тривалості трудового відпустки, обчисленні трудового стажу та інших трудових правах", - підкреслив юрист.

Запис про режим гнучкого робочого часу в трудову книжку не вноситься.

Наймачеві необхідно вивчити доцільність застосування в організації або щодо конкретних працівників режиму гнучкого робочого часу. Такий режим робочого часу актуально застосовувати щодо працівників, в обов'язки яких входить регулярне виконання роботи поза офісом організації, - фахівців з продажу, менеджерів по роботі з клієнтами, страхових агентів, співробітників турфірм і ін.

Режим гнучкого робочого часу може застосовуватися щодо працівників, які поєднують роботу і навчання, які мають неповнолітніх дітей.

Плюси і мінуси гнучкого графіка для наймача

Режим гнучкого робочого часу має наступні переваги для наймачів:

• виключаються втрати робочого часу в зв'язку з короткочасними відлучення працівників протягом робочого дня для вирішення своїх особистих питань;
• зменшується або зовсім виключається кількість понаднормових робіт;
• практично виключаються випадки запізнення на роботу і передчасного відходу з неї;
• підвищується лояльність працівників;
• наявність у працівника можливості планувати свій день, зміщуючи при необхідності робочий час, позитивно позначається на продуктивності праці.

Основні недоліки використання гнучкого робочого часу:

• послаблюється контроль з боку наймача за процесом праці працівника;
• ускладнюється координація дій, особливо якщо робота виконується колективом;
• ускладнюється процедура обліку робочого часу працівника. Ідеальним варіантом є використання системи електронних перепусток.

Елементи режиму гнучкого робочого часу: думка працівників має значення

"У ч. 1 ст. 129 ТК перераховані складові елементи режиму гнучкого робочого часу. Наявність кожного складового елементу є обов'язковим протягом робочого дня. Тривалість фіксованого часу і кожної частини гнучкого часу визначається наймачем з урахуванням думки працівників", - повідомив А.Штейнер.

Гнучкий робочий час включає:

1) змінне (гнучке) час - час на початку і в кінці робочого дня (зміни), в межах якого працівник має право починати і закінчувати роботу на свій розсуд.

Наймач вправі встановлювати межі змінного (гнучкого) часу. Наприклад, початок робочого дня з 08:00 до 11:00 на розсуд працівника.

2) фіксований час - час обов'язкової присутності на роботі всіх працюючих по режиму гнучкого робочого часу в даному підрозділі підприємства. За тривалістю це основна частина робочого дня.

Фіксований час зобов'язує всіх працівників перебувати в цей період на робочому місці і виконувати свої трудові обов'язки, що дозволяє здійснити необхідні службові контакти.

Відсутність на робочому місці у фіксований час без поважної причини є прогулом.

3) перерву для харчування і відпочинку, який зазвичай розділяє фіксований час на дві приблизно рівні частини. Фактична його тривалість встановлюється наймачем і не включається в робочий час.

Тривалість перерви для харчування і відпочинку встановлюється наймачем не менше 20 хвилин і не більше двох годин.

4) тривалість (тип) облікового періоду, що визначає календарний час (місяць, тиждень і т.д.), протягом якого кожним працівником повинна бути відпрацьована встановлена ​​законодавством норма робочих годин.

Приклад 1. Режим гнучкого робочого часу в організації.

Змінна (гнучке) час:

• початок робочого дня: з 08:00 до 11:00;
• закінчення робочого дня: з 16:00 до 19:00.

Фіксований час:

Перерва для відпочинку і харчування:

Обліковий період - календарний місяць.

Максимальна тривалість гнучкого часу протягом робочого дня не повинна перевищувати 10 годин, а за обліковий період сума годин робочого часу повинна бути дорівнює нормі годин за цей період.

Варіанти режимів гнучкого робочого часу

Можливі такі основні варіанти режимів гнучкого робочого часу в залежності від тривалості облікового періоду:

1) обліковий період, рівний робочому дню, коли його тривалість, встановлена ​​законодавством, повністю відпрацьовується в той же день;

2) обліковий період, рівний робочому тижні, коли її тривалість, встановлена ​​в робочих годинах, повністю відпрацьовується в даній робочому тижні;

3) обліковий період, рівний робочому місяцю, коли встановлена ​​місячна норма робочих годин повністю відпрацьовується в даному місяці.

За інформацією фахівця по трудовому законодавству, в окремих випадках в якості облікового періоду можуть застосовуватися також робоча декада, робочий квартал з аналогічними умовами відпрацювання, а також інші варіанти режимів гнучкого робочого часу, зручні для наймача і працівників.

Вибір облікового періоду залежить від виду діяльності і конкретних умов роботи організації. При визначенні облікового періоду необхідно враховувати думку працівників організації.

Як вводиться гнучкий робочий час: запис в трудовому договорі обов'язкова

Приблизний алгоритм введення гнучкого робочого часу може бути наступним:

1. Необхідно оцінити доцільність використання в організації режиму гнучкого робочого часу.

2. Встановити перелік структурних підрозділів та (або) посад, для яких використання гнучкого режиму робочого часу буде ефективним.

3. Закріпити в ЛНПА правила і умови роботи в режимі гнучкого робочого часу. Порядок застосування гнучкого режиму робочого часу можна прописати в правилах внутрішнього трудового розпорядку, в положенні про порядок роботи в режимі гнучкого робочого часу або іншому ЛНПА.

4. При прийомі працівника на роботу ознайомити його з ЛНПА, що регулює порядок роботи в режимі гнучкого робочого часу.

5. Прописати відповідний режим праці і відпочинку в трудовому договорі працівника.

Залежно від того, хто є ініціатором встановлення режиму гнучкого робочого часу (працівник або наймач), порядок його введення буде мати свої відмінності.

Доцільність - на чолі кута

Введення гнучкого робочого часу може ініціювати працівник. У цьому випадку наймач зобов'язаний:

1. прийняти від працівника заяву про встановлення для нього режиму гнучкого робочого часу;

2. проаналізувати доцільність введення стосовно працівника гнучкого робочого часу;

3. укласти з працівником додаткова угода про встановлення режиму гнучкого робочого часу;

4. видати наказ про введення стосовно працівника гнучкого робочого часу.

Не згоден працювати за гнучким графіком - готуйся до звільнення

"Введення гнучкого робочого часу може ініціювати наймач. Така зміна режиму робочого часу буде зміною істотних умов праці, тому в подібній ситуації зміни необхідно проводити за правилами, встановленими ст. 32 ТК", - зазначив експерт.

1. Необхідно попередити працівника про встановлення відносно нього режиму гнучкого робочого часу. Працівник попереджається у письмовій формі не пізніше, ніж за сім календарних днів (згідно подп. 3.2 п. 3 декрету президента Білорусі від 15.12.2014 № 5 "Про посилення вимог до керівних кадрів і працівникам організацій" (далі - декрет №5).

У письмовому попередженні в обов'язковому порядку вказується, що в разі незгоди працівника зі змінами, запропонованими наймачем, він буде звільнений за п. 5 ч. 2 ст. 35 ТК.

2. Якщо працівник згоден із запропонованими змінами, необхідно укласти з працівником додаткова угода про встановлення режиму гнучкого робочого часу.

3. Видати наказ про введення стосовно працівника режиму гнучкого робочого часу.

Порушуєш гнучкий режим або правила - повернешся до роботи в звичайному режимі

"Важлива гарантія для наймача встановлена ​​ст. 130 ТК. У разі виробничої необхідності, а також порушення встановленого гнучкого режиму або правил працівником (працівниками) наймач має право перевести працівника (працівників) на звичайний режим роботи", - поінформував А.Штейнер.

Відповідно до ст. 130 ТК наймач має право перевести працівника (працівників) з режиму гнучкого робочого часу на загальновстановлений режим роботи.

1) У разі виробничої необхідності - тимчасово на термін до одного місяця.

Кількість таких перекладів, наприклад, протягом календарного року не обмежується.

Порядок тимчасового переведення у зв'язку з виробничою необхідністю, передбачений ст. 33 ТК, непридатний при переведенні працівника з режиму гнучкого робочого часу на загальновстановлений в організації режим роботи, оскільки зазначена стаття регулює переведення працівника на не обумовлену трудовим договором роботу (за іншою професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою), на роботу до іншого наймача, а не зміна режиму робочого часу.

Тому наймачеві слід дотриматися порядок, передбачений подп. 3.2 п. 3 декрету №5, ст. 32 ТК, при зміні істотних умов праці: письмово попередити працівника (не пізніше ніж за 7 календарних днів) про тимчасову відміну режиму гнучкого робочого часу. При цьому в попередженні обов'язково вказується, що при відмові від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці трудовий договір припиняється за п. 5 ч. 2 ст. 35 ТК;

2) При порушенні працівником прийнятого режиму, крім застосування відповідних дисциплінарних стягнень, - на строк до трьох місяців, а при повторному порушенні - на термін не менше двох років.

Такий переклад на загальновстановлений режим роботи також буде тимчасовим. Термін перекладу залежить від того, чи є порушення повторним;

3) У разі систематичного порушення працівниками структурного підрозділу правил, що регламентують роботу в умовах гнучкого робочого часу, уповноважена посадова особа наймача має перевести даний структурний підрозділ на загальновстановлений режим роботи.

Такий вид перекладу на загальновстановлений режим роботи є постійним. Застосовується тільки при систематичних порушеннях працівниками структурного підрозділу правил встановленого гнучкого робочого часу.

"Критерієм оцінки системності порушень буде неодноразове привернення працівників даного структурного підрозділу до дисциплінарної відповідальності за порушення умов гнучкого робочого часу. Більш конкретні критерії перекладу структурного підрозділу на загальновстановлений режим роботи можна прописати в ЛНПА наймача", - розповів юрист.

Наприклад, встановити, що відділ перекладається на загальновстановлений в організації режим роботи у разі залучення співробітників відділу до дисциплінарної відповідальності за порушення правил, що регламентують роботу в умовах гнучкого робочого часу, більше 3 разів протягом календарного року.

Кому про гнучкий графік мріяти не доводиться

За інформацією фахівця по трудовому законодавству, згідно з ч. 1 ст. 131 ТК режими гнучкого робочого часу, як правило, не застосовуються:

• в перериваних виробництвах;
• в умовах тризмінній роботи;
• при двозмінній роботі, якщо відсутні вільні робочі місця;
• на стиках змін;
• в інших випадках, визначених специфікою виробництва.

Можливості для застосування режимів гнучкого робочого часу в окремих організаціях (їх структурних підрозділах) можуть також обмежуватися:

1. умовами внутрипроизводственной кооперації та зовнішніх зв'язків організації;

2. особливостями праці окремих категорій працівників і характером виконуваних ними функцій;

3. відсутністю належного порядку в нормуванні праці та обліку робочого часу;

4. низьким рівнем організації праці і виробництва, слабкою трудовою дисципліною;

5. особливими вимогами до безпеки праці, а також умовами і особливостями виробництва.

Стаття 131 ТК перераховує умови, які обмежують або ускладнюють використання на практиці режиму гнучкого робочого часу. У такій ситуації, як правило, гнучкий робочий час може застосовуватися як виняток до окремим працівникам.

"Необхідно враховувати, що остаточне рішення про застосування гнучкого робочого часу приймає наймач", - підсумував А.Штейнер.

джерело: Національний правової інтернет-портал Білорусі