Навіщо "Газпром" торгує в збиток

1. Двадцять років по тому
2. Український гамбіт «Газпрому»
3. "Мовчання ягнят"

Фото: EPA / UPG

При цьому вартість «великих досягнень» російського газового монополіста не афішується. Тут задіяний головний принцип функціонування радянської економіки - політичні цілі виправдовують економічні засоби.

Двадцять років по тому

Чистий збиток «Газпрому», згідно квартального звіту , За дев'ять місяців 2017 р склав 9,21 млрд руб. проти прибутку роком раніше в 75,42 млрд руб. Вперше за майже двадцять років (з кризового 1998 г.) компанія показала збитки за цілих три квартали. Крім того, фінансовий план компанії на найближчі три роки передбачає щорічне перевищення витрат над доходами. Іншими словами, «Газпром» протягом трьох років планує бути збитковим. ;

У 1999 р монополія продавала газ в Європу по 65 дол за тисячу кубометрів. Обсяг поставок на європейські ринки становив 130 млрд куб. метрів на рік. При цьому компанія отримувала стійкий прибуток від експорту газу. У 2016-17 рр. обсяги експорту газу склали 180-190 млрд куб.метрів газу щорічно. Ціни на російське блакитне паливо для європейців майже в три рази перевищували рівень кінця дев'яностих років. В той же час «Газпром» несе стійкі збитки . У зв'язку з цим виникає просте запитання: навіщо продавати газ собі в збиток?

Одним з факторів, що ведуть до зниження рентабельності роботи газової корпорації, стало зростання собівартості видобутку газу. В кінці дев'яностих років минулого століття собівартість становила 3-4 дол за 1000 кубометрів видобутого газу. В останні роки, за словами керівництва «Газпрому», собівартість досягла 20 дол, а по підрахунками експертів 27 дол за тисячу кубометрів.

Фото: shelf-neft.gazprom.ru

Іншою проблемою для «Газпрому» стало скорочення ринків збуту. Агресивна політика газової монополії по відношенню до України призвела до того, що протягом останніх двох років наша країна взагалі не закуповувала газ у «Газпрому». Весь газ, який потрібен Україні, закуповується по реверсу. Всього кілька років тому поставки російського газу в Україну становили понад 50 млрд куб. метрів щорічно. У 2018-19 рр. за рішенням Стокгольмського арбітражу Україна зобов'язана закуповувати у «Газпрому» 4-5 млрд куб. метрів газу щорічно.

Наприклад, відмова Туреччини від будівництва «Турецького потоку» був справжньою причиною різкого погіршення відносин Росії з цією країною. Як тільки Туреччина погодилася будувати газопровід - ситуація радикально змінилася.

Схоже складаються стосунки з європейськими країнами, що мають пряме відношення до будівництва «Північного потоку-2». Польща і Данія, найбільш активні противники даного проекту, перетворилися в «ізгоїв» серед європейських партнерів Росії. І навпаки, Німеччина, зацікавлена ​​в збільшенні поставок газу по «північним потокам», значиться серед «друзів» російського керівництва.

Фото: EPA / UPG

У 2018 року в силу вступають санкції проти Росії, які в першу чергу вдарять по енергетичному сектору РФ. Санкції будуть мати безпосередній вплив на розвиток таких проектів, як «Північний потік-2», «Турецький потік» і побічно впливати на «Силу Сибіру». У цих умовах безпрецедентне фінансування трубопроводів з сумнівною рентабельністю може привести до енергетичну «наддержаву» до серйозних економічних втрат.

згідно бюджету «Газпрому» в 2018 р на реалізацію «стратегічно важливих проектів» буде виділено 13,7 млрд дол, що більш ніж на 40% перевищує бюджет 2017 р .. Таким чином, російське керівництво хоче максимально форсувати будівництво газопроводів.

В даному контексті хотілося б нагадати, що капіталізація «Газпрому» в 2007 р становила понад 300 млрд дол. Через десять років вартість компанії знизилася в шість разів. Станом на кінець 2017 г. «Газпром» має боргів на 40 млрд дол. Для реалізації своїх амбітних проектів монополія змушена залучати додаткові кошти ізвне.К кінця 2018 р борг «Газпрому» може досягти 60 млрд дол і він перевищить ринкову вартість компанії.

Поставки газу в Європу по газопроводах «Турецький потік» і «Північний потік-2» якщо і почнуться (не забуваємо про санкції), будуть відповідати приблизно тим же обсягами, що і зараз. Весь сенс цих газопровідних проектів зводиться до обходу території України і скорочення її доходів від транзиту російського газу ..

Єдиний, як-би перспективний газопровід «Сила Сибіру» (вартість понад 44 млрд дол), під який всупереч початковим очікуванням не вдалося отримати передоплату від китайської CNPC в розмірі 25 млрд дол, виглядає вельми сумнівно на тлі збільшення поставок СПГ зі США і розширенні власних розробок газових родовищ в Китаї.

Фото: EPA / UPG

Український гамбіт «Газпрому»

Країни Еврпейского Союзу в даний час імпортують 54% всієї енергії, яку споживають. Вартість імпорту становить понад 1 млрд євро в день. Зовнішні закупівлі природного газу становлять 69% від потреб європейського ринку. Основними постачальниками блакитного палива залишаються Росія, Норвегія і Катар. При цьому, якщо загальна частка російського «Газпрому» становить приблизно 34%, то в трубопровідних поставок його частка перевищує 55%.

за думку Енергетичної Комісії ЄС за останні роки ситуація з безпекою енергопостачання покращилася в 22 з 28 країн. Це стосується, в першу чергу, залежно від поставок російського газу. Поліпшення безпеки енергопостачання відбулося, по-перше, завдяки енергоефективності. Держави-члени ЄС витрачають менше енергії, ніж раніше. По-друге, зросли обсяги відновлюваних видів енергії, особливо у залежних від імпорту енергоносіїв країн. По-третє, більш ефективно використовуються інтерконнектори з їх інверсійними можливостям.

Триває будівництво газопроводів Південного коридору, через який газ в Європу буде поставлятися з Каспійського регіону. В ЄС вважають, що поставки газу за цими проектами почнуться в 2020 р

Крім того, в країнах ЄС діють 29 терміналів СПГ потужністю 209 млрд кубометрів газу. Але завантажені вони лише на чверть, а частка скрапленого газу в Європі поки не перевищує 12%. Головна причина - більш висока ціна СПГ в порівнянні з трубопровідним газом.

Фото: Emerging Europe

Таким чином, європейці технологічно готові до збільшення поставок зрідженого газу. Це особливо актуально, якщо враховувати, що США таким стає експортером газу , А севроамеріканскіе компанії планують на європейських ринках в найближчому майбутньому скласти конкуренцію «Газпрому». Певопроходцем на цьому шляху стала Польща , Яка влітку 2017 прийняла перший газовоз з СПГ зі Сполучених Штатів. Крім того, поляки планують з часом повністю відмовитися від російського газу, замінивши його СПГ і газом з Норвегії.

В Енергетичної Комісії вважають , Що конкуренція залишиться ключовим принципом функціонування європейського газового ринку. Більше не буде зловживань домінуючим становищем, так як йде розслідування по «Газпрому», яке до сих пір не закрита. Пріоритетом Комісії є забезпечення справедливих та прозорих умов конкуренції.

Подібні прагматичні підходи пояснюють збільшення імпорту російського газу, ціна на який нижче, ніж у конкурентів. У той же час ЄС не дає згоди на будівництво ні «Турецького потоку», ні «Північного потоку-2». У цих умовах «Газпром» будує газопроводи потужністю 55 млрд і 15,75 млрд кубометрів газу не маючи домовленостей з споживачами газу. Такий підхід не має нічого спільного з економікою і повністю знаходиться в політичній площині. Головна мета обхідних газопроводів, як відомо, позбавити Україну доходів від транзиту газу. Втрати нашої країни можуть досягти двох млрд дол щорічно. А от втрати Росії, в разі якщо не запрацює друга нитка «Турецького потоку» і «Північний потік-2» можуть составвіть десятки млрд дол.

Фото: EPA / UPG

Жертвуючи українським транзитом, російське керівництво завдає прямої шкоди економіці своєї країни. Однак подібні аргументи не беруться до уваги. Примарні перспективи нескінченного підвищення попиту на природний газ створюють у них ілюзію, що можна ігнорувати економічні закони і ринкові принципи.

за прогнозами МЕА частка газу в світовому енергетичному балансі збільшиться до 2040 р до 25% (24% в 2016 р) При цьому, на частку СПГ припадає майже 90% прогнозованого зростання торгівлі на далекі відстані. За цим же сценарієм обсяги імпорту зрідженого газу країнами ЄС збільшаться на 84 млрд куб.метрів, а поставки трубопровідного газу зменшаться на 24 млрд кубометрів щорічно.

"Мовчання ягнят"

Подібні перспективи не зупиняють «Газпром» в прагненні «піддати» газу Європі. У цих умовах позиція України, як суб'єкта зацікавленого у збереженні транзиту російського газу через свою територію, не зовсім однозначна. Якщо по відношенню до «Північного потоку-2» вживаються активні заходи протидії, то з «Турецьким потоком» = роль пасивного спостерігача. Завдяки зусиллям ЄС перспективи другої нитки цього газопроводу вельми туманні. А ось перша нитка (потужність 15,75 млрд куб) повністю позбавляє Україну турецького транзиту (14 млрд куб.м щорічно). Цілком очевидно, що Туреччина стає європейським газовим хабом, відбираючи цю функцію у нашої країни. При цьому, політичні дивіденди від проголошення Туреччини нашим стратегічним партнером навряд чи компенсують Україні економічні втрати.