За три роки на державній службі Майя Санду нічого не накопичила. Навіть навпаки, під час роботи міністром її грошові накопичення скоротилися. Кандидат в президенти Молдови від партії «Дія і солідарність» запевняє, що частина коштів витратила на допомогу родині і друзям.
Майя Санду вперше з'явилася в публічному просторі в липні 2012 року. Тоді, за пропозицією Ліберально-демократичної партії (ЛДПМ), вона була призначена на посаду міністра освіти у другому уряді Володимира Філата.
Заради міністерського крісла в Кишиневі Санду відмовилася від поста радника виконавчого директора Світового Банку у Вашингтоні (США). Вона подала у відставку з цієї посади 20 июля 2012, а через чотири дні, 24 липня, вже очолила міністерство освіти Молдови.
Згідно з декларацією за 2012 рік доходи Майї Санду на посаді міністра Молдови значно відрізнялися від її зарплати на посаді радника в США. За сім місяців в Америці Санду заробила $ 70 тис. (Близько 840.000 за курсом 2012 року), в той час як за п'ять місяців в Молдові отримала всього 33 тис. 877 леїв. Крім того, тодішній міністр освіти повідомила в тій же декларації про двох банківських рахунках в доларах і одному в леях, на яких була загальна сума в $ 164.000.
власність
За три роки на державній службі (24 липня 2012 - 30 липень 2015) Майя Санду нічого не заробила. Навіть навпаки, робота на державу істотно зменшила її власність. Так, якщо в 2012 році колишній міністр мала на рахунках близько $ 164 тис., То на момент відставки 30 липня 2015 у неї залишалося всього близько $ 89 тис. Подробиці: ТУТ і ТУТ .
На питання журналіста RISE про те, на що вона за три роки витратила 70 тис. Майя Санду заявила, що «використовувала гроші для допомоги родині і друзям».
Майя Санду: Я не вела суворий облік витрачених грошей. Але можу вас запевнити, що не купувала товари або послуги, заборонені законом.
Санду проживає по вул. Алба-Юлія молдавської столиці, в квартирі площею 74,5 кв. метрів, кадастрова вартість якої становить 440 тис. леїв. Цю нерухомість голова ПДС придбала в 2003 році.
Що стосується автомобілів, то екс-міністр може похвалитися лише Тойотою RAV4 2007 р.в., яку вона купила в 2012 році за 170 тис. Леїв.
RISE Moldova © 2016
державна кар'єра
1 липня 1994 року, незабаром після закінчення в Кишиневі Економічної академії, Майя Санду влаштувалася на роботу в Міністерство економіки на посаді головного спеціаліста Відділу співробітництва з Европейскм союзом і країнами Чорноморського басейну Департаменту зовнішньоекономічних відносин. У червні 1996 року її перевели на посаду консультанта в Головному Управлінні з питань співробітництва з міжнародними економічними організаціями.
У період 20 листопада 1997 - 6 березня 1998 згідно інформауіі Мінекономіки, Санду була виконуючою обов'язки заступника Головного Управління по співпраці з міжнародними економічними організаціями. Незважаючи на приставку «в.о.», в своєму офіційному резюме голова ПДС вказала, що була «заступником голови управління». подробиці: ТУТ
Майя Санду повернулася до Міністерства економіки через сім років, 17 серпня 2005 року в статусі керівника Головного Управління макроекономічних політик і програм розвитку. Однак, менш ніж через рік, 30 червня 2006, вона звільнилася з цієї посади.
Кар'єра в міжнародних організаціях
У резюме Майї Санду присутній ще одна неточність. Вона пише, що в період 1998-2005 рр. вона була економістом в представництві Світового банку в Кишиневі. Але за інформацією СБ, в період 9 березня 1998 - 30 червень 1999 Санду працювала в якості консультанта, і тільки потім стала економістом.
У березні-вересні 2007 року Майя Санду була координатором програм в рамках Програми ООН з розвитку в Республіці Молдова. Наступні два роки, за даними офіційного резюме, вона була консультантом реформи центральної публічної адміністрації.
У бесіді з репортером RISE Moldova Санду повідомила, що в той період вона була «консультантом-фрілансером».
«Короткий час я працювала на UNICEF, де консультувала в області політик щодо зниження дитячої бідності. Так само я проводила дослідження для Світового Банку по темі політекономії реформ в Молдові. У свій час я працювала консультантом для Об'єднання адміністративної підтримки в рамках Управління координування політик і зовнішньої допомоги ». - розповіла Санду.
Освіта в країні і за кордоном
Майя Санду має економічну освіту (Економічна академія, 1994), також є професором міжнародних відносин (Академія державного управління, 1998) і державного управління (Гарвардської урядової школи ім. Кеннеді, США, 2010).
У 1995 році вона була зарахована в Академію державного управління на підставі Рішення уряду РМ №568 від 11 серпня 1995. «про зарахування слухачів Академії державного управління при уряді РМ». Навчалася на заочному відділенні.
Відносини з ЛДПМ
У 2012 році, отримавши підтримку тодішнього прем'єр-міністра РМ Володимира Філата, Майя Санду була висунута ліберал-демократами на посаду міністра освіти. На виборах 2014 року Санду балотувалася за списками ЛДПМ в депутати парламенту.
Прем'єр Влад Філат і новий міністр Майя Санду // Foto: www.gov.md
Згідно з офіційними документами, поданими ЛДПМ в Центрвиборчком, Майя Санду на той момент була членом партії. Хоча пізніше, в травні 2015 року, в інтерв'ю одному з телеканалів вона заявила, що «офіційно, за паперами, вона не є членом ЛДПМ».
На прохання RISE Moldova секретар ЛДПМ Віктор Рошка уточнив, що, дійсно, Майя Санду не числиться в базі даних ЛДПМ партії в якості члена партії. На питання, чому ж в листопаді 2014 року Санду представлялася як член ЛДПМ, Рошка пояснив, що тоді, 7 вересня вона публічно заявила, що вступає в ЛДПМ.
«Згодом цей намір не було реалізовано шляхом подачі офіційної заяви про вступ до партії. На момент же складання виборчого списку для виборів 30 листопада 2014 роки я брав до уваги бажання пані Санду, яке вона озвучила публічно », - заявив Віктор Рошка.
Партія «Дія і солідарність»
23 грудня 2015 року Майя Санду оголосила про запуск «руху по створенню нової політичної партії». Через два тижні вона заявила, що всі її прихильники можуть подавати заяву про приєднання до майбутнього політичного формування - Партії «Дія і Солідарність» - ПДС (рум. - PAS). А вже 26 травня поточного року Міністерство юстиції зареєструвало партію з такою назвою.
Відповідно до Статуту ПДС, юридична адреса партії розташований по вул. Каля Ешилор в Кишиневі. Квартира, в якій «прописана» партія, належить генеральному секретарю політформування Ігорю Гросу.
Однак сам офіс ПДС знаходиться по вул. Алексей Матеєвич 31, де ПДС орендувала кілька нежитлових приміщень загальною площею 73 кв. метра у підприємця Анатолія Прокопюк, що є керівником і співзасновником комерційного підприємства Neogaz SRL.
Майя Санду пояснила для RISE, що вартість щомісячної оренди партійного офісу становить 500 євро, які ПДС оплачує в леях за курсом НБМ на день угоди, включаючи податки і комунальні платежі. «Оскільки контракт був укладений 1 липня, витрати на оплату офісу не могли бути включені в фінансовий звіт за перший семестр 2016 року. Але вони будуть відображені в річному звіті за 2016 рік, який буде подано до ЦВК на початку наступного року », - заявила Санду.
На питання, чому договір про оренду не зареєстрований в кадастрі, Майя Санду повідомила, що він був укладений на короткий проміжок часу. «Згідно зі статтею 876 п.2 Цивільного Кодексу, в Реєстрі нерухомого майна реєструються контракти про оренду, термін яких перевищує три роки. Контракт ж про оренду офісу ПДС по вул. А. Алексей Матеєвич 31 укладений на більш короткий термін », - пояснила голова ПДС.
Спонсори ПДС
У фінансовому звіті за перший семестр 2016 року, поданому в ЦВК 30 червня поточного року, ПДС вказала загальну суму доходів 2 тис. 864 лея, які пожертвували готівкою Майя Санду і Ігор Гросу.
Приблизно через два місяці, 20 серпня, представники ПДС повідомили RISE Moldova, що головними джерелами фінансування партії, починаючи з моменту її офіційної реєстрації 26 травня 2016 року, були пожертвування в сумі 76 тис. 949 леїв і членські внески в сумі 27 тис. 80 леїв . Таким чином, менш ніж за два місяці ПДС вдалося зібрати в цілому понад 100 тис. Леїв. Жертвували фізичні особи, в тому числі, члени партії.
НВО «пов'язане» з партією
Двоє членів Постійного Національного бюро ПДС - генеральний секретар Ігор Гросу і Дан Перчун - є службовцями Центру аналізу та оцінки реформ. Перший працює координатором проекту, а другий - асистентом проекту. Очолює громадську організацію Іонела Костаки , Яка раніше працювала радником Майї Санду в Міносвіти. подробиці: ТУТ і ТУТ
Центр аналізу та оцінки реформ спеціалізується на впровадженні проектів в галузі освіти. У нинішньому році ця НУО запустила проект «Прозорі школи - процвітаючі спільноти», який фінансується Посольством Великобританії в Кишиневі. Проект передбачає впровадження механізму, який би зробив більше прозорим управління платежами на потреби школи, а також забезпечив би принцип належного врядування голів батьківських асоціацій та керівництва шкіл.
Думітру лазур