ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТНО-орієнтована ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗА ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ *

1. Про концепцію розвитку системи вищої освіти
2. Інновації в сучасній проектно-конструкторської діяльності
3. Проектно-орієнтована діяльність в ході графічної підготовки
4. Висновок
5. список літератури

В рамках концепції розвитку освіти на найближчі роки обговорюються питання використання методу проектів і потенціалу сучасних комп'ютерних технологій при геометро-графічній підготовці студентів в технічному вузі. Проведено аналіз стану сучасної проектно-конструкторської діяльності. Наводяться приклади практико-орієнтованих завдань геометричного моделювання та проектних завдань, які виконуються студентами під час навчання інженерної графіки.
Ключові слова:геометро-графічна підготовка, метод проектів, практико-орієнтована діяльність, САПР.

* Стаття опублікована в №5 журналу "Відкрита освіта" за 2015 г. (посилання на публікацію: Е.П.Александрова, К.Г.Носов, І.Д.Столбова "ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТНО-орієнтована ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗА ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ" // Відкрита освіта. 2015. №5 (112). С.55-62.)

Про концепцію розвитку системи вищої освіти

У грудні 2014 року затверджено Концепцію федеральної цільової програми розвитку освіти на 2016-2020 роки [1]. Метою Програми є забезпечення умов для ефективного розвитку російської освіти, спрямованого на формування конкурентоспроможного людського потенціалу. У числі завдань, що забезпечують досягнення поставленої мети, стверджується створення і поширення структурних і технологічних інновацій у професійній освіті, що забезпечують високу мобільність сучасної економіки та задоволення потреб виробничої сфери та сфери споживання.

У Програмі підтверджується прихильність до особистісно орієнтованої моделі освіти у вищій школі, законодавчо встановленої з переходом на ФГОС ВПО і впровадженням в освітній процес компетентнісного підходу. Дана тенденція враховує зовнішні виклики і тенденції, дозволяє істотно підвищити конкурентоспроможність особистості, освітніх інститутів і в кінцевому підсумку економіки і держави. Особливу увагу передбачається приділяти сучасним освітнім та інформаційно-комунікаційних технологій, інноваційних форм і методів навчання.

У Програмі зазначається, що за останні роки для забезпечення необхідної якості освіти, втрачений найважливіший інструмент - проектно-цільовий підхід. Пропонований проектно-цільовий підхід дозволить:

• забезпечити відповідність очікуваних результатів освіти нових реалій соціально-економічного розвитку країни;
• задовольнити новим вимогам стратегічних документів розвитку соціальної сфери і сфери освіти;
• в повній мірі використовувати можливості проектного управління при вирішенні питань комплексної модернізації освіти, програмного проектування освітнього процесу і використання інноваційних освітніх технологій.

При діючих освітніх стандартах вищої професійної освіти до сих пір зберігається предметно-дисциплінарна структура реалізованих вузом освітніх програм [2]. Тому все вищесказане має знайти своє відображення в рамках предметного навчання, в тому числі базової геометро-графічної підготовки (ДМП), що здійснюється на молодших курсах вузу при підготовці фахівців інженерного профілю.

В сьогоднішніх умовах на перший план висувається завдання пошуку нових технологій предметного навчання, відповідних викликам сучасної економіки та виробництва або навіть випереджальних їх. У вузах впроваджуються програми, засновані на методах активного навчання, - як правило, проектно-або проблемно-орієнтованих, в центрі яких знаходиться студент [3, 4]. Все частіше звучить теза про те, що проблемно-орієнтоване і проектно-організоване навчання є однією з найбільш ефективних інноваційних форм поновлення навчального процесу [5].

Таким чином, назріла необхідність реалізації в системі професійної освіти проектно-цільового підходу, розробки і впровадження технологій проектного навчання актуалізує використання в освітній діяльності методу проектів [6]. Однак на шляху повсюдного впровадження даного методу є цілий ряд проблем, вирішення яких концептуально не прописано, і сьогодні кожен розробник навчальних предметних програм може намітити власну траєкторію їх вирішення.

Метою даної роботи є обговорення питань практичної реалізації методу проектів в рамках графічної підготовки студентів в Пермському національному дослідницькому політехнічному університеті і організації в ході освітнього процесу проектно-орієнтованої діяльності студентів на основі використання сучасних інформаційних технологій.

Інновації в сучасній проектно-конструкторської діяльності

Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки сприяє активному просуванню сучасних інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності і виробництва. Цифрові технології 3d-друку, 3d-сканування, 3d-моделювання та 3d-візуалізації стають основою високотехнологічного виробництва, вони дозволяють скоротити виробничі витрати і терміни проектування, обійти технологічні обмеження і підвищити якість і конкурентоспроможність продукції, що випускається. Необхідно відзначити також, що інформаційні технології принципово змінили і проектно-конструкторську діяльність, внесли значні корективи в розробку проектно-конструкторської документації, включаючи її створення і контроль. Натомість паперовим кресленнях і традиційній формі конструкторської документації з'явився електронний формат подання - електронні креслення і 3d-моделі, на зміну технології графічного проектування в 2d-форматі прийшли 3d-технології геометричного моделювання [7,8]. Стандартами встановлено нову термінологія: електронна модель деталі (ЕМД), електронна модель складальної одиниці (Емсі), електронна структура вироби (ЕСИ) і ін. [9]. Електронні прототипи і 3d-друк прийшли на зміну фізичним макетів, значно прискоривши етап створення та аналізу проектно-конструкторської документації [10].

Сьогодні використання систем автоматизованого проектування в проектних і освітніх стало масовим і повсякденним. САПР знаходиться в постійному і дуже динамічний розвиток. Щороку випускають нові версії існуючих продуктів, з'являються нові рішення і цілі класи систем. САПР сприймається тепер не тільки як середовище проектування, але і як засіб взаємодії всіх учасників створення нових виробів і навіть майбутніх споживачів [11].

Серед моделей, що використовуються в конструкторських САПР в даний час, можна виділити моделі просторових об'єктів і моделі креслень. Більш ефективні моделі об'єктів (твердотільні) використовуються в сучасних системах тривимірного проектування.

Величезною перевагою сучасних САПР є можливість параметризації створюваних об'єктів. Наявність умов для створення параметричної моделі закладено в можливості системи проектування, а параметричне опис об'єкта стає ідеологічною базою сучасних конструкторських розробок. Можна виділити наступні переваги проектування з параметризацією на етапі 3d-моделювання [12]:

1. При покроковому побудові моделі зберігається послідовність виконання операцій, а відповідно і логіка побудови, що передбачає наявність ієрархії батько - нащадок.
2. На кожному етапі додавання операції не потрібно знати або пам'ятати більшу частину параметрів попередніх операцій, досить лише виробити концепцію побудови моделі і слідувати їй, задаючи взаємозв'язку між параметрами.
3. При необхідності зміни або редагування моделі, в межах загальної концепції побудови, процес, здебільшого, зводиться до зміни чисельних значень параметрів моделі, заміні операцій в дереві побудови і додаванню / видаленню взаємозв'язків. При цьому процес перебудови моделі і виявлення помилок або конфліктів відбувається автоматично.

Даний підхід, крім раціоналізації процесу створення об'єкта і використання його в подальшому в якості прототипу, дозволяє проектувальнику за короткий час проводити дуже велику кількість ітерацій при пошуку оптимальної форми моделі, а з застосуванням сучасних розрахункових модулів також отримати і оптимальні значення таких фізичних (і не тільки ) параметрів як вага, міцність, обтічність, гнучкість, довговічність, екологічність, ергономічність і ін. [13].

З огляду на світові тенденції в сфері проектної діяльності та виходячи з вищесказаного, можна констатувати, що навчання сьогоднішніх студентів інженерного профілю методам моделювання, заснованих на параметризації, просто необхідно для підвищення рівня конкурентоспроможності майбутніх випускників.

Все перераховане говорить про необхідність розробки нових технологій навчання, які зможуть забезпечити гарантовану якість графічної підготовки студентів і будуть відповідати розвитку сучасного виробництва і автоматизованих цифрових технологій проектування. Інноваційні програми повинні бути практико-орієнтованими і проектно-спрямованими, організовувати середовище, наближене до реальної конструкторської діяльності, і створювати умови для формування у студентів затребуваних компетенцій проектно-конструкторської діяльності [14,15].

Проектно-орієнтована діяльність в ході графічної підготовки

Для геометро-графічного навчання студентів в рамках базової інженерної підготовки на молодших курсах вузу питання впровадження методу проекту є особливо актуальними. По-перше, сам профіль такої підготовки передбачає практико-спрямовану професійну діяльність. По-друге, використання цього методу дозволить наблизити освітні технології до професійної діяльності конструктора-проектанта, які останнім часом зазнали значних інноваційні зміни. Зауважимо, що проектно-орієнтована діяльність студентів в даній предметній області неможлива без застосування пакетів САПР.

В ході графічної підготовки студентів ПНИП практико-орієнтовані і проектні завдання для студентів спираються на технологію 3d-проектування, коли на основі геометричного моделювання в CAD-системі створюються віртуальні 3d-моделі геометричних об'єктів, деталей або складальних одиниць, що відповідає потребам і перспективним тенденціям розвитку процесів проектування і виробництва. В якості основного інструментарію моделювання віртуальних об'єктів в навчальному процесі використовується САПР Компас-3D, широко відома і досить розвинена. Вона задовольняє всім вимогам геометричного моделювання, необхідним для виконання завдань в рамках базової графічної підготовки студентів.

При розробці програми реалізації графічної підготовки та створення методичного супроводу передбачених форм навчання студентів системно і послідовно збільшується частка проектної складової в навчальних завданнях і завданнях по мірі освоєння розділів освітньої програми. У табл. 1 приведена системна послідовність застосування проектних технологій з урахуванням рівня занурення студентів в проектну діяльність.

При розробці програми реалізації графічної підготовки та створення методичного супроводу передбачених форм навчання студентів системно і послідовно збільшується частка проектної складової в навчальних завданнях і завданнях по мірі освоєння розділів освітньої програми. У табл. 1 приведена системна послідовність застосування проектних технологій з урахуванням рівня занурення студентів в проектну діяльність.

Таблиця 1

Застосування освітніх технологій з різним рівнем занурення в проектну діяльність

рівні занурення

Типи вирішуваних завдань (практична реалізація)

Постановка завдання (викладач)

Методика рішення (студент)

1

Проблемно-орієнтовані завдання

Геометричні завдання на основі 3d-моделювання.

Ситуаційні завдання, що вимагають базових знань просторової геометрії.

Рекомендації з покроковим алгоритмом вирішення поставленого завдання.

2

проблемні завдання

Комплексні геометричні завдання на основі 3d-моделювання.

Комплексні завдання, що вимагають одержання проміжних висновків і рішень, для переходу до основного рішенням.

Вибір раціонального алгоритму розв'язання задачі з рекомендованих або представлення власного.

3

проектні завдання

Проектування простий деталі (вироби) з реальним призначенням.

Проектне завдання на виконання 3d-моделі виробу.

Тренажно технологія виконання за розробленим алгоритмом з упором на оптимізацію виконання і параметризацію.

4

навчальні проекти

Навчальний проект на створення 3d-моделі складальної одиниці.

Варіативної завдання на проектування простий складальної одиниці. Описано всі параметри вироби.

Рекомендації з покроковим алгоритмом реалізації моделі складальної одиниці.

5

спеціалізовані проекти

Розробка комплекту конструкторської документації із застосуванням САПР.

Завдання на проектування складальної одиниці спеціального призначення. Описано лише вихідні параметри виробу.

Самостійна реалізація проекту.

Теоретичною базою графічної підготовки є вивчення розділів нарисної геометрії. Тут за основу концепції проектно-орієнтованого навчання взято положення про можливість включення основних геометричних алгоритмів в технологію створення абстрактних тривимірних об'єктів методами візуально-образного 3d-моделювання. Йдеться про синтез основ нарисної геометрії і сучасного інструментарію віртуального 3d-моделювання [16]. Такий синтез стимулює розумову діяльність учня і одночасно прищеплює навички роботи з 3d-моделлю, забезпечуючи тим самим первинну підготовку студента до реальної професійної діяльності. Крім того, в проектному підході враховується і особистісна складова. Залежно від індивідуальної готовності і власних амбіцій, мотивації до саморозвитку і потреби в величині рейтингової оцінки навчальних досягнень студент може вибрати рівень складності завдання, варіативність постановки задачі, алгоритм її реалізації.

У табл. 2 наведені приклади постановки і перелік вимог до реалізації тематичних завдань дисципліни з урахуванням рівня проектної складової в алгоритмі виконання.

Таблиця 2

Умови для реалізації геометричних задач

а

б

Умова завдання 1:

Створити модель піраміди, основу якої правильний трикутник із заданою стороною, а одна з бічних граней (трикутник) перпендикулярна основи.

Додаткові умови:

а) відома величина більшого бічного ребра с;

б) відома величина лінійного кута j, що визначає двогранний кут між нахиленими бічними гранями.

Реалізація:

Варіант «а»:

- 1 рівень занурення в «метод проектів»;

- знання по темі «Прямі та площини, їх взаємне розташування» використовуються в нестандартній ситуації;

- 3D- моделювання здійснюється за заданим алгоритмом.

Варіант «б»:

- 2 рівень занурення в «метод проектів»;

- знання по темі «Методи перетворення креслення» побічно використовуються при вирішенні геометричній завдання з проблемної постановкою;

- 3D- моделювання здійснюється шляхом вибору найбільш раціонального алгоритму.

а

б

Умова завдання 2:

Створити модель прямого кругового конуса із заданими параметрами, розсіченого площиною по еліпсу.

Додаткові умови:

а) відомі величина великої осі еліпса і видалення його центру від підстави конуса;

б) відомі величини великої і малої осей еліпса.

Реалізація:

Варіант «а»:

- 1 рівень занурення в «метод проектів»;

- геометричні знання по темі «Перетин конуса площинами» використовуються при вирішенні проблемно-орієнтованої завдання;

- 3D- моделювання здійснюється за заданим алгоритмом.

Варіант «б»:

- 2 рівень занурення в «метод проектів»;

- знання по темі «Спосіб допоміжних січних площин-посередників» використовуються при пошуку варіанту вирішення проблемного завдання;

- алгоритм 3D- моделювання будується самостійно.

а

б

Умова завдання 3:

Створити модель композиції з пересічних поверхонь, одна з яких - прямий круговий конус із заданими параметрами, а місце розташування і параметри інших поверхонь невідомі.

Додаткові умови:

а) конус перетинається зі сферою по двох кіл із заданими діаметрами;

б) конус перетинається з прямою трикутною призмою по кривій - параболі з заданим параметром.

Реалізація:

Варіант «а»:

- 1 рівень занурення в «метод проектів»;

- знання по темі «Перетин співвісних поверхонь обертання» в нестандартній ситуації;

- 3D- моделювання здійснюється за заданим алгоритмом.

Варіант «б»:

- 2 рівень занурення в «метод проектів»;

- комплексні знання з тем «Перетин конуса площинами» і «Перетин поверхонь» використовуються в нестандартній ситуації;

- алгоритм 3D- моделювання будується самостійно.

У переважній мірі освітні технології, що наближаються до реальних умов проектних розробок, необхідно впроваджувати в розділ дисципліни «Інженерна графіка», що відповідає за розвиток професійних навичок конструювання і проектування. Нижче представлені приклади постановки та етапи виконання проектних завдань професійної спрямованості. Завдання передбачають варіативну частину, виконувану студентами в залежності від рівня особистісної готовності і власного бажання. Для прикладу наведено два проміжних навчальних завдання: проектування коробки контактного реле (приклад 1) і розробка комплекту конструкторської документації на виріб - з'єднання обпресуванням (колективна робота студентів над навчальним проектом - приклад 2). Приклад 3 демонструє матеріал для варіативної постановки спеціалізованого проекту, що є заключним етапом програми базової геометро-графічної підготовки студентів.

Приклад 1. Проектований об'єкт - коробка реле

Складові частини - деталі Корпус і кришка (рис.1). Завдання виконується по готовому алгоритму. Розміри деталі Корпус задані і є параметричними. Деталь Кришка проектується шляхом контекстного моделювання в збірці і має параметричну зв'язок з деталлю Корпус.

Частина 1. Створення деталі - Корпус

Порядок виконання:

1. В одній з базових площин створити ескіз підстави Корпусу. Згідно з завданням в ескізі викреслити плоский контур підстави деталі, задати необхідні параметричні зв'язку і розміри. Виділити центри кіл.

2. видавлювання створити підставу деталі.

3. видавлювання створити виступ над підставою.

4. Поставити заокруглення для зовнішніх крайок і граней деталі.

5. Операцією «Оболонка» створити тонкостінний об'єкт.

6. видавлювання контуру вирізати отвір. Створити масив отворів.

7. Додаткове завдання. Додати на будь-яку бічну грань деталі виступ з отворами для кріплення кабельного з'єднувача / роз'єму.

Частина 2. Створення деталі - Кришка

Порядок виконання:

1. У новостворену збірку додати деталь Корпус.

2. На нижній межі деталі Корпус створити контекстну деталь Кришка.

3. Створити в площині ескізу проекцію внутрішньої кромки нижньої межі деталі Корпус.

4. видавлювання створити підставу кришки.

5. Створити бобишки, використовуючи проекції крайок отворів в деталі Корпус.

6. Додаткове завдання: а) створити наскрізні отвори в центрі бобишек; б) створити аналогічні бобишки для кріплення плати без наскрізних отворів.

Результати виконаного проекту вироби представлені на рис. 1в.

Мал. 1. Результати проектування коробки реле: а - модель корпусу; б - модель кришки; в - модель виробу в зборі

Приклад 2. Проектований об'єкт - типове з'єднання обпресуванням

Технічне завдання: розробити комплект конструкторських документів на складальну одиницю «З'єднання обпресуванням», включаючи прес-форму, необхідну для виготовлення виробу. Складові частини складальної одиниці: армована металева деталь, неметалічна складова.

Склад проектної документації:

1. 3d-моделі складових частин вироби: а) армуючої деталі; б) неметалевої основи вироби.

2. Асоціативний креслення армуючої деталі.

3. Віртуальна 3d-збірка вироби.

4. Асоціативний креслення складальної одиниці.

5. 3d-модель прес-форми.

6. 3d-друк структурних складових проекту.

Повнота реалізації проекту залежить від трудомісткості, запланованої в навчальній програмі, що виділяється на цей етап навчання, кількості учасників проектної групи, рівня підготовленості студентів. Приклад проектної документації (в мінімальної комплектності) наведено на рис. 2.

Мал. 2. Результати проектування з'єднання обпресуванням: а - модель армуючої деталі; б - 3 d-модель вироби; в - фрагмент асоціативного креслення

Приклад 3. Проектований об'єкт - блок роликовий

Технічне завдання: розробити комплект конструкторської документації на складальну одиницю «Блок роликовий». Складові частини складальної одиниці: підстава, притиск, валик, ролик, фіксатор. Також потрібно виконати підбір стандартних деталей з бібліотеки - кріплень і підшипників. Варіант виконання спеціалізованого проекту наведено на рис. 3.

Склад проектної документації:

1. 3d-моделі складових частин вироби.

2. Асоціативні креслення деталей.

3. 3d-збірка вироби.

4. Асоціативний креслення складальної одиниці.

5. 3d-друк структурних складових проекту.

Подібні проекти є практично універсальними для цілей геометро-графічної підготовки студентів за рахунок своєї варіативності. Наприклад, деякі з можливостей постановки проекту:

1. Зміна під будь-який рівень складності моделювання - від простого, 3-х деталей окремо, до контекстного (гібридного) моделювання безпосередньо в збірці, до 5 і більше деталей. Додавання в збірку стандартних виробів з бібліотек.

2. Зміна під обсяг виділених годин на виконання - кількість вирішуваних завдань можна як зменшити, так і збільшити. Можна видати готові параметри кріпильних виробів і підшипників або дати завдання на їх підбір в довідковій літературі.

3. Зміна послідовності виконання або можливість використання прототипів. В силу того, що рішення деяких завдань контекстного моделювання вимагає пристойних знань в області геометрії, відповідно, можуть бути запропоновані типові алгоритми рішення або виключені деякі етапи з процесу моделювання.

4. Зміна вимог до комплекту конструкторської документації на виході. Наприклад, введення підзборок для ускладнення процесу підготовки КД при створенні специфікації і асоціативних креслень.

5. Зміна кількості учасників виконання проекту - від одиночного виконання до колективного (в складі двох-трьох студентів).

Мал. 3. Результат проектування блоку роликового: а - модель складальної одиниці; б - модель складальної одиниці в рознесеному вигляді

Наведені в роботі приклади постановки навчальних проектно-орієнтованих завдань і проектних завдань, виконання яких заснована на синтезі конструкторської практики і інструментарію геометричного моделювання, зближують технології навчання з сучасної проектно-конструкторської діяльністю. Використання випробуваної методики особливо перспективно при оптимізації процесу навчання в умовах дефіциту тимчасових ресурсів. Як показують результати, методика і модель реалізації методу проектів дозволяють змінити характер навчальної діяльності учнів, посилюють їх мотивацію, враховують індивідуальні можливості і потреби, а також долучають до вирішення практичних завдань, наближених до майбутньої професійної діяльності випускників.

Висновок

У роботі порушено питання реалізації державної інноваційної методики викладання геометро-графічних дисциплін на основі методу проектів. Пропоновані технології освітньої діяльності спрямовані на зближення сучасних технологій проектно-конструкторських робіт з методикою предметного навчання.

Автори вважають, що в даній роботі найбільш важливими є наступні положення і результати:

1. Розроблена методика і зміст навчальних завдань враховують положення Концепції федеральної цільової програми розвитку освіти на 2016-2020 роки, а також тенденції розвитку сучасних технологій проектно-конструкорской діяльності.

2. Наведені приклади розроблених практико-орієнтованих геометричних задач, навчальних завдань і проектів, що використовують сучасні можливості комп'ютерного моделювання і наближають навчальне середовище до реальної професійної діяльності.

3. Нова методика дозволяє оптимізувати процес навчання. З'являється можливість диференційованого підходу, що дозволяє варіювати складність навчальних завдань з урахуванням індивідуальних здібностей студентів і їх зацікавленості в розвитку компетенцій в області геометричного моделювання.

4. Апробування представленої методики показало, що оновлені технології з інтересом сприймаються студентами і успішно сприяють формуванню проектно-конструкторських компетенцій.

* Стаття опублікована в №5 журналу "Відкрита освіта" за 2015 г. (посилання на публікацію: Е.П.Александрова, К.Г.Носов, І.Д.Столбова "ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТНО-орієнтована ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗА ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ" // Відкрита освіта. 2015. №5 (112). С.55-62.)

список літератури

1. Концепція федеральної цільової програми розвитку освіти на 2016-2020 роки. URL: http://government.ru/docs/16479/ (Дата звернення: 25.06.2015).
2. Лобов Н.В., Столбова І.Д., Столбов В.Ю., Данилов А.Н. Компетентнісний модель випускника: досвід проектування // Вища освіта сьогодні. 2013. № 6. С. 25-33.
3. Ельяшів М.М. Модель контекстного навчання при виконанні практикуму із загальнотехнічних дисциплін // Освіта і наука. 2015. № 1. С. 166-174.
4. Зеленченко В.М., Ларіонов В.В., Пак В.В. Спільна діяльність студентів на практичних заняттях з фізики: формування ідей на рівні проекту // Вісник ТГПУ. 2012. №2 (117). С. 147-151.
5. Захарова А.А., Мінін М.Г. Проектно-орієнтоване навчання студентів з використанням 3d-моделювання // Вища освіта в Росії. 2011. № 1. С. 96-101.
6. Вербицький А.А. Проблеми проектно-контекстної підготовки фахівця // Вища освіта сьогодні. 2015. № 4. С. 2-8.
7. Рукавишников В.А., Халуева В.В. Інформаційно-технологічна основа формування проектно-конструкторської компетентності фахівця у вищому навчальному закладі. У збірнику: Інформатизація інженерної освіти ІНФОРІНО-2014. Праці міжнародної науково-методичної конференції. 2014. Стор. 129-130.
8. Котельної В.І., Ричкова А.В. Виконання креслень деталей в електронній формі. У збірнику: Інформатизація інженерної освіти ІНФОРІНО-2014. Праці міжнародної науково-методичної конференції. 2014. Стор. 161-164.
9. Шахова А.Б., Столбова І.Д. Якість графічної підготовки студентів технічних вузів у відповідності з сучасним станом єдиної системи конструкторської документації // Геометрія і графіка. 2014. Т. 2. № 2. С. 27-31.
10. Александрова В.В., Зайцева А.А. 3D моделювання та 3D прототипирование складних просторових форм в рамках технології когнітивного програмування. // Тр. СПІІРАН, 27 (2013) / C. 81-92.
11. Малюх В.Н. Введення в сучасні САПР: Курс лекцій. - М .: ДМК Пресс, 2010. 192 с.
12. Копорорушкін П.А., Партін А.С., Куреннов Д.В. Алгоритм розрахунку параметрезованих об'єктів в системі геометричного моделювання машинобудівних виробів // Автоматизація. Сучасні технології. 2008. №7. С. 7-12.
13. S. Pant, G. Limbert, N. Curzen. Multiobjective design optimisation of coronary stents // Biomaterials. 2011. № 31. Pages: 7755-7773. DOI: 10.1016 / j.
14. Міхелькевіч В.Н., Москальова Т.С., Пузанкова А.Б. Інженерно-графічна підготовка студентів на базі електронного навчально-методичного комплексу // Вектор науки ТГУ. 2014. №3. С. 314-317.
15. Мінін М.Г., Захарова А.А., сап'янників І.А., Вехтер Е.В. Організація процесу підготовки бакалаврів техніки і технології до проектно-конструкторської діяльності // Вища освіта в Росії. 2013. № 5. С. 106-113.
16. Александрова Е.П., Носов К.Г., Столбова І.Д. Геометричне моделювання як інструмент підвищення якості графічної підготовки студентів // Відкрита освіта. 2014. № 5 (106). С. 20-27.

Питання і коментарі до виступу: