Програма 1С - відмінний інструмент для розрахунку собівартості, а значить - вірний друг і помічник бухгалтера. Але щоб все правильно працювало, в програмі потрібно зробити коректні початкові налаштування. Про те, як це правильно зробити, розповімо в нашій статті на прикладі конкретної організації, яка займається пошиттям штор.
Початкові налаштування програми
Заглянемо в обліковуполітику 1С (Рис.1).
На виробничих підприємствах основним рахунком обліку зазвичай встановлюється 20.01 «Основне виробництво». Нам також необхідно вказати галочки «Випуск продукції», «Виконання робіт, надання послуг замовникам». Далі - настройка непрямих витрат. У нашій організації використовуються рахунки обліку 25 «Загальновиробничі витрати» і 26 «Загальногосподарські витрати». Для закриття 26 рахунку бухгалтеру надається 2 варіанти: або ми закриваємо витрати з бухгалтерського обліку на рахунок 90.08 (метод «Директ-костинг»), або на рахунок 20.01, при цьому вони враховуються в собівартості випуску. Перейшовши по посиланню «Методи розподілу загальновиробничих і загальногосподарських витрат» (Рис. 2), ми повинні задати бази розподілу для рахунків 25 і 26 (якщо ми не використовуємо метод «Директ-костинг»).
Базою розподілу повинна служити та, яка обов'язково використовується протягом місяця, інакше розподіл витрат проводитися не буде. Наприклад, у нас вказана база розподілу «Прямі витрати» - це означає, що без наявності оборотів по дебету 20 рахунку ми не закриємо 25 рахунок.
Також для розрахунку собівартості нам потрібно завести номенклатурні групи (їх може бути скільки завгодно, в залежності від видів діяльності компанії) в однойменному довіднику «Номенклатурні групи». Для чого вони потрібні?
Номенклатурні групи - це такі собі елементи, які служать для збору витрат і розрахунку собівартості по конкретному виду продукції або виду наданих послуг.
Виробляємо ...
Отже, ми купуємо матеріал для пошиття штор документом «Надходження товару» і оформляємо витрати на його доставку документом «Надходження доп. витрат ». Ці витрати включаються до вартості матеріалу. Також щомісяця нам виставляється рахунок за оренду приміщення. Їх потрібно врахувати в собівартості продукції, що випускається, тому в документі встановлюємо рахунок витрат 20.01 і вибираємо номенклатурну групу «Штори».
Випуск готової продукції буде здійснено документом «Звіт виробництва за зміну». Створимо ми його кінцем місяця. Слід враховувати, що тут вказується тільки планова ціна випуску. Вона встановлюється вручну за розрахунками економічних служб компанії.
До речі, для планової ціни можна задати загальну настройку: вказати валюту, порядок округлення і спосіб включення ПДВ. Для цього варто зайти в розділ «Довідники» - «Типи цін номенклатури».
Крім того, на закладці «Матеріали» ми можемо або вручну вказати задіяні ресурси (прямі витрати), які пішли на виробництво, або вони заповняться автоматично за даними специфікації.
аналізуємо витрати
Протягом місяця ми збираємо витрати на рахунках 20 (прямі), 25 і 26 (непрямі). У цьому нам допоможуть такі документи, як: Надходження послуги, Вимога-накладна, Нарахування зарплати і внесків і т.д. (Приклад на рис. 3,4).
Саме в них ми вказуємо дебетовий рахунок витрат. Згідно з умовами нашої облікової політики у формуванні собівартості готової продукції беруть участь 20-й і 25-й рахунки. 25 рахунок закривається на рахунок 20 з бухгалтерського та податкового обліку. 20-й рахунок згодом закривається на 90.02. 26-й рахунок також закривається повністю на рахунок 90.08 по бухгалтерському і податковому обліку в кінці місяця.
Розрахунок собівартості
Отже, коли всі матеріальні витрати відображені, зарплата персоналу нарахована, документи випуску продукції проведені, можна приступати до розрахунку собівартості.
Процес розрахунку собівартості продукції автоматизований в обробці «Закриття місяця».
Регламентної операцією «Закриття рахунків 20, 23, 25, 26» підраховується сума фактичних витрат по кожній номенклатурній групі і виявляються відхилення між плановими цінами і фактичними. Для наочного розрахунку собівартості в програмі передбачена довідка-розрахунок «Собівартість випущеної продукції» (її можна знайти тут же, в закритті місяця, по кнопці «Довідки-розрахунки») (Рис. 5).
Відхилення фактичної собівартості від планової відбивається на рахунку готової продукції. У нашому випадку вартість продукції збільшується за рахунок перевищення фактичних витрат (Рис. 6).
Кількість витраченого матеріалу на виробництво готового виробу (штори) також дуже добре простежується в довідці-розрахунку «Калькуляція собівартості» (Рис.7).
Ми розглянули розрахунок собівартості на прикладі конкретної організації. Сподіваємося, наш матеріал був для вас корисний. Якщо у вас виникнуть додаткові питання, ви можете їх задати в нашому онлайн-консультанта, який знаходиться в правому нижньому кутку. Удачі в справах!
Сподобалася стаття - ставте лайк, діліться з колегами.
Працюйте в 1С із задоволенням!
Для чого вони потрібні?