Школа бухгалтера № 9 (16.5.2005)
Бухгалтерський облік
Увага! архівна публікація
Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.
Одна з галузей економіки, на яку новий уряд звернув свою увагу в першу чергу - це паливно-енергетична. Чому? Та тому що без бензину і дизпалива ми "ні туди, ні сюди". Ось тому питання обліку ПММ, що забезпечує, зокрема, їхнє збереження, так важливі і в масштабах країни, і в масштабах підприємства.
Облік витрат, пов'язаних з придбанням і використанням ПММ 1
загальні положення
Всі витрати, пов'язані з використанням орендованого автомобіля, несе орендар. Це зазначено в п. 2 ст. 801 ЦКУ. До таких витрат належать і витрати на придбання орендарем бензину, дизельного палива, газу, мастил та інших матеріалів (далі - ПММ), які необхідні для приведення орендованого автомобіля в рух і для перевезення вантажу. Розглянемо порядок ведення податкового і бухгалтерського обліку зазначених витрат. Основна увага при цьому приділимо особливостям списання ПММ.
Бухгалтерський облік. Придбання ПММ орендар відображає по дебету рахунку 203 "Паливо" (за даними прибуткових накладних, касових чеків і т.д.). При цьому облік ведеться за видами ПММ на окремих субрахунках другого порядку субрахунку 203. Наприклад, на субрахунках 2031 "Бензин"; 2032 "Дизпаливо" і т.д. Списання ПММ відображається за кредитом відповідних субрахунків субрахунку 203. Фактична кількість використаного і підлягає списанню ПММ визначається за дорожніми листами, нарядам на ремонт або обслуговування автомобіля і т.п. Кількість використаних ПММ за окремими подорожніми листами визначається за такою формулою:
Ісп.ф. = Кн + В - Кк, де (формула 1)
Ісп. - фактична кількість витраченого автомобілем пального (розраховується по одному подорожнього листа);
Кн - кількість палива в баку (в балоні, якщо це газ) відправляється в рейс автомобіля (графа подорожнього листа "залишок палива при виїзді");
В - кількість виданого палива для здійснення рейсу автомобілем (графа подорожнього листа "видано паливо");
Кк - кількість палива в баку (в балоні, якщо це газ) автомобіля, який повернувся з рейсу (графа подорожнього листа "залишок палива при в'їзді").
Розраховане таким чином кількість витраченого автомобілем пального при виконанні рейсу вказується в графі "витрата палива фактичний, л" подорожнього листа.
Після цього бухгалтером порівнюються фактична кількість витраченого автомобілем пального (Ісп.ф.) і нормативне (Ісп.н., графа "витрата палива за нормою, л" 2):
1. Якщо показник Ісп.ф. менше або дорівнює показнику Ісп.н., то в Акті на списання палива (далі - Акт), який складається бухгалтерією підприємства, вказується кількість фактично витраченого палива (показник Ісп.ф.).
2. Якщо показник Ісп.ф. більше показника Ісп.н., то створюється комісія, яка і встановлює причини перевитрати палива. Якщо причиною є виробнича необхідність (наприклад, використання палива при проведенні в рейсі непередбаченого ремонту двигуна), то бухгалтер відносить вартість зазначеного перевитрати палива до витрат операційної діяльності (в дебет рахунків 90, 91, 92, 93, 94). Якщо ж перевитрата палива не пов'язаний з господарською діяльністю (наприклад, недостача палива через крадіжку), то сума такого перевитрати враховується в складі інших витрат (дебет рахунку 977 або 947) з одночасним її відображенням на позабалансовому рахунку 072 до прийняття рішення про відшкодування зазначеної суми нестачі винною особою. Надалі, якщо винна особа не встановлена, то сума нестачі списується з позабалансового рахунку 072 в кінці звітного року. Якщо ж винна особа встановлена, воно не заперечує своєї провини і згодна відшкодувати суму недостачі (це може бути водій орендодавця або працівник орендаря), то сума недостачі відображається за дебетом рахунка 375 або 374 в кореспонденції з кредитом рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" з одночасним її списанням з позабалансового рахунку 072. Якщо винна особа заперечує свою провину і не погоджується відшкодовувати суму недостачі, орендар має право звернутися до суду з вимогою про відшкодування ущерба3. При задоволенні його вимог (рішення суду, умови договору оренди та ін.), Сума матеріального збитку враховується за дебетом рахунка 375, 374 в кореспонденції з кредитом рахунку 715 "Отримані штрафи, пені, неустойки" 4.
Податковий облік з податку на прибуток і ПДВ. Відповідно до вимог Закону № 283 орендар має право за "правилом першої події" віднести до складу валових витрат звітного періоду витрати на придбання ПММ (100% витрат для орендованих вантажних автомобілів і відповідно до пп. 5.4.10 Закону № 283 50% витрат для орендованих легкових автомобілів 5). При цьому сума ПДВ, нарахована на зазначену вартість придбаних ПММ, відноситься до складу податкового кредиту орендаря (100% і 50% для вантажних і легкових автомобілів, відповідно). Відзначимо також, що орендар відповідно до вимог п. 5.9 Закону № 283 здійснює облік приросту (убутку) балансової вартості ПММ 6 (50% і 100% вартості, відповідно, для легкового і вантажного автомобіля) по одному з методів вибуття запасів бухгалтерського обліку 7 .
Слід сказати також про те, що якщо показник Ісп.ф. більше показника Ісп.н. (Див. Вище формулу 1), то в податковому обліку орендаря суму перевитрати палива (Ісп.ф. - Ісп.н., без ПДВ), що виникла в разі нестачі або крадіжки (що встановлено і зафіксовано комісією в Акті), слід виключити з суми витрат, спочатку включених до валових витрат при придбанні дизпалива. У той же час суму податкового кредиту з ПДВ, що виник при придбанні ПММ, також потрібно відкоригувати орендарю (в сторону зменшення, на суму ПДВ, яка нарахована на суму недостачі палива).
Вищевказана точка зору належить податкову службу, яка керується у своїх висновках вимогами Закону № 283 і Закону № 168 і вважає, що такі витрати (недостача) орендаря не пов'язані з веденням господарської діяльності. Крім того, податківці наполягають на тому, щоб сума недостачі палива (у разі його крадіжки) включалася до сукупного оподатковуваного доходу (заробітну плату) винної особи із здійсненням всіх необхідних нарахувань і утримань, в тому числі до Пенсійного фонду. При цьому чинним законодавством не визначено, повинен це робити орендар або орендодавець, з яким водій перебуває у трудових відносинах. На практиці це може робити як орендар, так і орендодавець, - все залежить від умов договору.
Щоб таке питання не виникало, сторонам договору оренди необхідно вказати в ньому, що виникли з вини водія орендодавця втрати (в разі нестачі, крадіжки палива водієм), відшкодовує орендарю останній. При цьому орендар надає орендодавцю документ, що підтверджує вину водія в недостачі палива. Таким документом є підписаний комісією і винним у нестачі водієм Акт, завірений печаткою орендаря. Якщо винний водій відмовляється підписувати Акт, його підписує створена спільна комісія, в яку включені представники орендаря і орендодавця. На підставі даних цього документа орендодавець має право вимагати від свого водія, винного в нестачі палива, відшкодування суми нестачі. Крім того, орендодавець повинен нарахувати зазначеному водію додатковий дохід у вигляді суми відсутнього палива 8. Відзначимо, що крім розглянутого проблемного питання на практиці у сторін договору оренди виникає ще, як мінімум, два головних, на які в законодавстві не можна знайти прямої відповіді.
Перше питання пов'язаний з порядком визначення валових доходів і витрат у орендаря і орендодавця в разі, якщо останній відшкодовує першому суму відсутнього (вкраденого) водієм палива. Знову ж таки, на думку податкової служби, зазначене відшкодування суми нестачі (крадіжки) палива при отриманні його від орендодавця (або ж від водія орендодавця) повинно бути включено до складу валових доходів орендаря як грошові кошти, перераховані без зустрічної поставки товарів, робіт, послуг ( адже крадіжка, нестача - це не продаж (поставка), або як засоби, які не повертаються (тобто безповоротна фінансова допомога). При цьому орендодавець не має права на збільшення валових витрат на суму перерахованого орендарю відшкодування. надати ж зворотне сторонам договору оренди, платникам податку на прибуток, не представляється можливим. Відзначимо, що в пп. 4.1.6 Закону № 283 прямо зазначено: у орендаря виникають валові доходи (як доходи з інших джерел) за фактом отримання суми збитку у вигляді штрафів, пені, неустойки (за договором оренди, рішенням суду) від орендодавця. При цьому орендодавець не має права збільшувати валові витрати на перераховану орендарю суму зазначених штрафів, пені, неустойки (пп. 5.3.5 Закону № 283).
Друге проблемне питання пов'язане з порядком розрахунку суми нестачі (крадіжки) палива, що виникла з вини водія орендодавця. Розглянемо його на конкретному прикладі (див. Приклад 1). Відзначимо лише, що цей порядок розрахунку повинен бути передбачений у договорі оренди, щоб у його сторін в подальшому не виникало розбіжностей.
приклад 1
Орендарем (юрособою - платником податку на прибуток і ПДВ) придбано 1000,0 л дизельного палива за 3000,00 грн. (В т.ч. 180,00 грн. - акциз (30,00 євро на дату придбання) 9, 500,00 грн. - ПДВ) 10, тобто без ПДВ - 2500,00 грн. (3000,00 грн. - 500,00 грн.)). З огляду на цей факт, орендарем збільшені валові витрати звітного періоду на 2500,00 грн. і податковий кредит з ПДВ на 500,00 грн. За даними складського обліку орендаря все кількість палива використано для заправки орендованого вантажного автомобіля перед відправкою його в рейс. Після закінчення рейсу бухгалтерією орендаря на підставі даних подорожнього листа орендованого вантажного автомобіля встановлено, що показник Ісп.ф. (Фактичні витрати палива - 700,0 л) більше показника Ісп.н. (Витрата палива за нормою - 600,0 л). Іншими словами, бухгалтерією орендаря встановлено факт перевитрати палива, який дорівнює 100,0 л (700,0 - 600,0). Спільною комісією, створеною орендарем та орендодавцем, встановлено й відображено в Акті, що перевитрата (недостача - в разі крадіжки) виник з вини водія, який перебуває в трудових відносинах з орендодавцем і виконує доручення зазначеного орендаря на орендованому останнім автомобілі (на дату недостачі роздрібна ціна на паливо не змінилася, так само, як і ставка акцизного збору і курс євро). З огляду на ці дані, орендарю та орендодавцю необхідно розрахувати суму недостачі, яка підлягає відшкодуванню.
При розрахунку суми нестачі (крадіжки) палива використовується дві точки зору.
Перша 11 точка зору. Сума нестачі (крадіжки) розраховується орендарем, виходячи з реальної (фактичної) суми нестачі. У нашому випадку - це 100,0 л вкраденого водієм дизпалива (недостача), що становить 250,00 грн. без ПДВ (2500,00 х 100,0 л / 1000,0 л) плюс 50,00 грн. ПДВ. При цьому, на думку податкової служби, орендарю необхідно: на суму недостачі зменшити витрати, спочатку включені до валових витрат при придбанні дизпалива (тобто від 2500,00 грн. Відняти 250,00 грн.); суму податкового кредиту з ПДВ відкоригувати (в сторону зменшення) на суму ПДВ, яка відноситься до суми недостачі (тобто від 500,00 грн. відняти 50,00 грн. (250,00 грн. х 20% / 100%)).
Друга точка зору. При визначенні розміру збитку в разі нестачі (крадіжки) палива використовується формула Постанови КМУ № 116, а саме:
Ру = [(Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб] х 2, де (формула 2)
Ру - розмір збитків в разі нестачі (крадіжки) палива;
Бв - балансова вартість вартість на момент виявлення факту нестачі (крадіжки);
А - амортизація;
Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначає Мінстат індексів інфляції;
ПДВ - розмір податку на додану вартість;
Азб - акцизний збір.
Відзначимо, що на даний момент не існує офіційних роз'яснень: щодо використання Постанови КМУ № 116 небюджетними підприємствами (бюджетними є); які суми необхідно брати для визначення показників формули 2; яким чином відобразити визначену за формулою 2 суму збитків від суми нестачі (крадіжки) палива, очікуваного відшкодування орендодавцем, в його податковому обліку і в податковому обліку орендаря. Тому спробуємо відповісти на ці питання самостійно.
Небюджетні підприємства використовують формулу 2, так як в Постанові КМУ № 116 прямо не вказано, кого воно стосується. Крім того, з письмових і усних консультацій податкових органів можна зробити висновок, що цю формулу застосовувати небюджетним підприємствам необхідно (методика при цьому не наводиться). Що стосується даних для формули 2, то на наш погляд, побічно можна використовувати формулювання п. 9 Постанови КМУ № 116, де зазначено, що для матеріальних цінностей (у тому числі палива), які підлягають списанню у міру їх відпуску у виробництво (дані Акта і шляхових листів), розмір збитків визначається, виходячи з роздрібних цін на аналогічні матеріальні цінності (в т.ч. паливо). У нашому прикладі роздрібна ціна дорівнює покупної.
Таким чином, використавши формулу 2, ми можемо визначити, що розмір збитків в разі нестачі (крадіжки) палива (показник Ру) дорівнює 346,60 грн., Тобто (250,00 грн. + 0,00 грн.) Х 1, 1 + 18,00 грн. + 53,60 грн., Де 250,00 грн. - балансова вартість відсутнього палива без ПДВ (100,0 л х 2500,00 грн. / 1000,0 л), 0,00 грн. - амортизація; 1,1 - індекс інфляції за даними "Урядового Кур'єра" відповідного місяця (1,1); 18,00 грн. (180,00 грн. Х 100,0 л / 1000,0 л) - акцизний збір, виходячи із ставки 30,00 євро за 1000,0 л за обмінним курсом на дату крадіжки (недостачі); 53,60 грн. - податок на додану вартість ((250,00 грн. + 18,00 грн.) Х 20% / 100%).
Вказану суму відшкодовує орендодавець (валові витрати у нього на цю суму не виникають) орендарю. А останній, відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 116, залишає собі суму нестачі (крадіжки), то є 300,00 грн. з ПДВ (див. розрахунок першої точки зору), а решта, тобто 46,60 грн. (346,60 грн. - 300,00 грн.), Перераховує в бюджет. При цьому валові доходи в орендаря виникають на всю суму отриманого відшкодування нестачі (крадіжки). А на суму, рівну 46,60 грн., Валові витрати не виникають, так як це не податок (збір).
1 Паливно-мастильних матеріалів.
2 Відзначимо, що нормування витрат палива (тобто визначення допустимого використання палива в певних умовах експлуатації конкретного автомобіля) здійснюється економічною службою орендаря (бухгалтерської, планово-економічної і т.д.) на підставі норм витрат палива, затверджених Наказом Мінтрансу № 43 і Наказом Мінтрансу № 179, і затверджується Наказом по підприємству.
3 Матеріального або / та моральної шкоди.
4 Таким же чином враховується в орендаря сума матеріального збитку, яка повинна бути відшкодована за умовами договору оренди.
5 У Листі ДПАУ № 3431/6 / 15-2116 від 07.04.2003 р вказана дещо інша точка зору, прямо не пов'язана з пп. 5.4.10 Закону № 283. Тобто, якщо орендар - платник податку на прибуток надає платні транспортні послуги, що є основним видом його діяльності, то витрати, пов'язані з придбанням ПММ для легкових автомобілів, відносяться до складу валових витрат повністю (тобто 100 %).
6 Кількісне списання таких видів ПММ, як масло і мастильні матеріали, здійснюється бухгалтерією підприємства шляхом складання Акту та на підставі документів, що підтверджують проведення техобслуговування або ремонту автомобіля. Детальніше про техобслуговуванні автомобіля см. На стор. 10 "ШБ" № 8/2005.
7 Методи П (С) БО 9 "Запаси" - метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, метод середньозваженої собівартості, метод ФІФО і ЛІФО, метод нормативних витрат.
8 Нами розглянуто лише порядок відшкодування нестачі (крадіжки) палива грошовими коштами. В іншому випадку, тобто, при відшкодуванні суми нестачі паливом, виникають питання про правомірність такого відшкодування. Це пов'язано з тим, що орендодавець (його водій), в більшості випадків не є продавцем палива і природно не дотримується пред'явлених чинним законодавством вимог до такого продавцю.
9 Порядок нарахування і сплати акцизного збору розглянуто в попередніх номерах "ШБ" 2004/2005.
10 Ці дані (про ПДВ, акциз, ціною палива) можна дізнатися з прибуткової накладної або ж квитанції (в разі придбання палива в роздріб на заправній станції).
11 заслуговує на думку автора більшої уваги.
Нормативна база
1. Закон № 283 - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р № 283/97-ВР.
2. Постанова КМУ № 116 - Постанова КМУ від 22.01.1996 р № 116.
Євген Губа, ТОВ Аудиторська фірма «Інсайт»
Проблеми визнання та оцінки доходів і витрат в будівництві 
Бухгалтерський облік
Адміністративні витрати або, як ще їх називають, витрати на керування займають особливе та не завжди зрозуміле для бухгалтерів положення. Маючи відношення до всіх процесів і операцій, здійснюваних підприємством, вони не по всіх з них включаються до складу .....
Відпускні в бухгалтерському обліку
№ 24 (16.6.2008) :: Бухгалтерський облік
Тема відображення в обліку операцій з надання відпустки працівникам особливо актуальна у літній період. Тому, як правильно відправити працівника у відпустку, присвячена ця стаття. ...
Поступка вимоги - цесія і факторинг
№ 22 (2.6.2008) :: Бухгалтерський облік
У бухгалтерській практиці все частіше зустрічаються договори переведення боргу і відносно нові для вітчизняного законодавства терміни «цесія» і «факторинг». Про те, що це таке і як операції в межах переведення зобов'язань на третю особу відображаються в б ...