Споживчий кошик або переметна сума?

1. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2011 році
2. орієнтир бідності
3. спартанська дієта
4. «Споживчий кошик» для кішок
5. Злидні на плазмовому екрані

Я багато разів чула термін «прожитковий мінімум». Розкажіть, що він означає, хто і як вирішує, з чого повинна складатися «кошик» прожиткового мінімуму?
Чи входять в прожитковий мінімум стали платними медичні послуги і вартість ліків, ремонт житла, послуги громадського транспорту, поїздки залізницею в далекі від нас міста і країни. Чи передбачено «мінімумом» ходіння в кіно, театр, покупка книг?
Як прожитковий мінімум "виглядає» в інших країнах? Чому ВР стверджує цей показник на майбутнє? Адже ніхто не може передбачити ціни і купівельну спроможність гривні, які будуть завтра. Проте людям доводиться жити за цими, що не відповідає реальності «орієнтирів».
Л. А. ЩАНІКОВА, Краматорськ Донецької обл.

Фото Кирила Лаврусенка

Прошу не читати цей матеріал бухгалтерів, математиків, соціологів, логістів та всіх, хто звик керуватися здоровим глуздом. Піднімається тема настільки фантастична, що багато, з нею пов'язане, ось уже друге десятиліття не вкладається в головах більшості українців. Вони розуміють тільки одне: прожитковий мінімум - це максимум, на що вони можуть розраховувати.

Прожитковий мінімум - сумарна вартість продуктів харчування, а також набору непродовольчих товарів і мінімальних послуг, необхідних для нормального життєзабезпечення людини і задоволення його основних соціальних і культурних потреб.

Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в місяць встановлені ст. 21 закону про держбюджет-2011 (див. Табл.).

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2011 році

Категорія громадян 01.01.2011 - 31.03.2011 01.04.2011 - 30.09.2011 01.10.2011 - 30.11.2011 01.12.2011 - 31.12.2011 Діти до 6 років 816 832 853 870 Діти від 6 до 18 років 977 997 1022 тисяча сорок дві Працездатні особи 941 960 985 1004 Особи, які втратили працездатність 750 764 784 800 Загальний показник 894 911 934 953

орієнтир бідності

До визначення прожиткового мінімуму в різних країнах підходять по-різному. Найчастіше використовують статистичний метод, коли показник встановлюється на рівні 10-20% доходів забезпечених громадян (як правило, його застосовують у високорозвинених державах).

На найчастіше прожитковий мінімум регламентують вольовим методом. В даному випадку «танцюють» немає від грубки, а від споживчого кошика з мінімальним набором товарів і послуг. В Україні її наповнення визначають для різних демографічних груп (діти до 6 років, діти 6-18 років, працездатні особи, особи, які втратили працездатність).

Прожитковий мінімум - державний соціальний стандарт. Це означає, що він служить основою для встановлення мінімальної заробітної плати і пенсії, інших соціальних пільг і виплат. Він же - вихідна точка для розрахунку неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, формування місцевих і державних бюджетів.

Прожитковий мінімум визначається споживчим кошиком - мінімального переліку товарів і послуг, що забезпечують життєдіяльність людини.

Але хто у нас визначає, що і скільки?

Відповідь: Кабмін - в постанові від 14 квітня 2000 р №656 ( «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних СОЦІАЛЬНИХ и демографічніх груп населення»). А базою для визначення «наборів» служить ще більш «стародавній» закон «Про мінімальній споживчий бюджет» (№1285-XII), прийнятий в 1991 р

Примітно, що, як то кажуть в законі, він «закладає основи соціального захисту і соціальних гарантій населення при переході до ринкових відносин». А ще, що вартісна оцінка споживчого бюджету переглядається з урахуванням індексу цін не рідше одного разу на рік, а зміст споживчого кошика - не рідше одного разу на 5 років і затверджується Кабміном.

Оскільки споживчий кошик не змінювалася з 2000 р, є підстави вважати все Кабінети Міністрів з 2005 р порушниками закону.

Ціни товарів і послуг для споживчого кошика завжди беруться мінімальні. Якщо товар дешевше на ринку, ніж в магазині, то для розрахунку використовують ціни ринкових прилавків.

спартанська дієта

Зразок вульгарності для фокусника - карта, захована в рукаві. Те ж саме можна сказати і про журналістські експерименти, коли, купуючи товари в «кошик», намагаються вкластися в задану суму.

Зрозуміло, це неможливо. Зате наочно демонструється абсурд державного масштабу, що триває ось уже друге десятиліття.

Пройдіться по переліку товарів і послуг споживчого кошика, і ви в цьому переконаєтеся. Візьмемо, наприклад, згадані там ліки (валідол, валеріана, йод, анальгін, аспірин і гірчичники - це все, що належить малозабезпеченому людині). Тепер викиньте валідол і гірчичники як засобу, від яких сучасна медицина давно відмовилася, а кількість залишилися препаратів порівняйте з тим, що стоїть на будь-який аптечної полиці.

Втім, про яку мінімального споживчого кошику можна говорити, якщо інший раз вартість одних комунальних послуг перевищує вартість усього «кошикового переліку»?

Будь-яка розсудлива людина, в тому числі і в вищих ешелонах влади, розуміє абсурдність ситуації. Чому ж ніхто не поспішає змінити становище?

Здавалося б, споживчий кошик повинна бути похідним від структури споживання населенням товарів і послуг. Нехай навіть і урізана, вона б послужила гарну службу для соціологів, відображаючи загальну тенденцію витрат громадян. Однак і тут вона не працює.

При існуванні споживчого кошика в нинішньому її вигляді навіть поява цієї статті вже чудо. Як вона могла виникнути в друкованому вигляді, якщо «в кошику» не передбачений ні комп'ютер, ні навіть занепала друкарська машинка?

І такі аргументи можна наводити сотнями.

«Споживчий кошик» для кішок

Фото Віталія Січной

Практика споживчих кошиків існує в усьому світі. В американській - 300 продуктів і послуг, французи обходяться 250, у англійців - 350, у німців - 475, в українському «споживчого кошика» - 297 пунктів.

У США при визначенні споживчого кошика використовують т. Н. бюджет Геллера, що відображає середній рівень життя. Він включає товари і послуги, обов'язкові для здорового і комфортного життя. Доречно нагадати, що в США місячний прожитковий мінімум становить близько 700 дол., А мінімальна зарплата - 1200 дол.

За структурою бюджету Геллера, продукти харчування не повинні перевищувати 30% кошика, непродовольчі товари - 47%, решту товарів і послуг - 23%.

В українському варіанті споживчого кошика це співвідношення спотворено. Так, до недавнього часу на продукти харчування середня українська сім'я, за даними Держкомстату, витрачала 70-80% своїх коштів (в залежності від місця проживання).

Але хіба нам обов'язково порівнювати себе з американцями? Є ж і не такі вже й далекі країни.

Вартість споживчого кошика в Узбекистані дорівнює 85 дол., Що в загальному-то майже відповідає українським параметрам. Якщо ж врахувати більш прийнятну вартість продуктів харчування в середньоазіатської країні, теплий клімат (а значить, менші витрати на одяг і опалення осель), то очевидно, що українські незаможні живуть скромніше громадян Узбекистану.

Втім, це давно вже не новина. В опублікованому рейтингу якості життя International Living 2011 наша країна за минулий рік опустилася з 68-го на 73-е місце, розташувавшись між Намібією і Ботсваною.

Згідно з нормою, зазначеної в споживчому кошику, українець цілком може зберегти здоров'я, вживаючи 19 г (!) Свіжої риби (така норма не влаштує і кішку), дасть тому співвітчизнику щодня покладається 13 г вершкового масла. Як тут не згадати армійську «пайку» масла за часів Радянського Союзу, яка призводила до здивування новобранців своєю мізерністю - їм належало 20 г масла.

І як сталося, що в споживчому кошику немає і краплі меду? Адже цей продукт не тільки посилено пропагував Віктор Ющенко, і він міг би підсолодити щоденні 5,5 г сала, належні українцеві по нормам все тієї ж споживчого кошика. Мабуть, в мишоловку кладуть б про льшие шматочки.

Злидні на плазмовому екрані

За словами Олександра Стояна (фракція Партії регіонів), в нинішньому році споживчий кошик все-таки переглянуть. Така спроба робилася в 2005 р, коли Стоян очолював Федерацію профспілок України. Документи з новими параметрами були обговорені і навіть передані в уряд Юлії Тимошенко, але на законодавчому рівні їх так і не затвердили.

«Кабмін подасть для затвердження новий кошик, цей процес практично завершений, - повідомив нинішній голова ФПУ,« регіонал »Василь Хара. - Туди увійдуть і кольоровий телевізор, більший по діагоналі, і антена, оплата за навчання, лікування, значно розширили перелік товарів і послуг ».

Пункт про перегляд вмісту споживчого кошика в нинішньому році увійшов до Генеральної угоди між профспілками, урядом і Союзом роботодавців. Нові її параметри будуть застосовуватися при складанні держбюджету-2012.

Дивно, чому такі кроки не робили раніше? Адже збільшення прожиткового мінімуму і споживчого кошика за великим рахунком вигідно всім, а не тільки малозабезпеченим верствам населення. Чим вища купівельна спроможність громадян, тим краще себе почувають виробники товарів - підприємства працюють більш ефективно, що в свою чергу призводить до зростання зарплат. І, як стверджують економісти, зростаючої купівельної спроможності під силу утримати інфляцію в розумних межах.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...