Артеріальна гіпертензія (АГ) надзвичайно широко поширена серед населення економічно розвинених країн. Так, за даними епідеміологічного дослідження, що проводилося в нашій країні серед дорослого населення, підвищені цифри артеріального тиску (АТ) виявляються у 39,2% чоловіків і 41,1% жінок [1]. Однак несприятливі серцево-судинні ускладнення залежать не тільки від абсолютних значень артеріального тиску, а й від його варіабельності [2]. В опублікованих досліджень було показано, що збільшена варіабельність АТ - це важливий і незалежний фактор ураження органів-мішеней і високого ризику серцево-судинних подій [3, 4]. Крім цього, в останні роки відзначається постійне збільшення числа осіб з надлишковою масою тіла, особливо серед працездатного населення, тому проблема ожиріння є однією з актуальних в медицині. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визнала ожиріння епідемією XXI століття [5]. Надлишкова маса тіла в даний час розглядається як незалежний фактор ризику, так як часто призводить до збільшення ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) [5-8]. Дані багатьох досліджень показали чіткий взаємозв'язок між ожирінням і розвитком серцево-судинних ускладнень [6, 7, 9]. Так, за даними Фрамінгемского дослідження, у 70% чоловіків і 61% жінок підвищення артеріального тиску пов'язане з ожирінням. Дослідження INTERSALT показало, що на кожні 4,5 кг прибавки ваги систолічний АТ (САТ) збільшується на 4,5 мм рт. ст. [10].
Метою цього дослідження було вивчити типи короткострокової варіабельності АТ у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та оцінити їх зв'язок з масою тіла.
Матеріали і методи дослідження
Дослідження було проведено на базі буз ВО ВГКБСМП № 1. Обстежено 90 пацієнтів у віці від 22 до 70 років (середній вік склав 58,7 ± 12 років), які перебувають на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні, з них чоловіків було 48 (53,34 %), жінок - 42 (46,67%). Курцями були 19 осіб (21,12%). Тривалість АГ становила в середньому 15,0 ± 3,3 року. В анамнезі цукровий діабет 2-го типу мав 21 пацієнт (23,34%). Всім пацієнтам проводилася оцінка надмірності ваги за допомогою індексу маси (ІМТ) тіла відповідно до рекомендацій ВООЗ (1997). Нормальні показники ІМТ для дорослих осіб відповідають 18,5-24,9 кг / м2. Діапазон норми відповідно до поняттям ІМТ не залежить від статевих і вікових, а також конституційних індивідуальних особливостей.
Вимірювання артеріального тиску проводилось відповідно до єдиних міжнародних вимог і критеріїв Європейської асоціації гіпертензії (European Society of Hypertension, ESH) / Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology, ESC) 2013, після 5-хвилинного відпочинку в положенні сидячи з опорою для спини, трикратно з інтервалом в 2 хвилини, на лівій руці. Артеріальний тиск визначалося методом Короткова за допомогою електронного сфигмоманометра AND UA-787. Всі вимірювання проводилися в один і той же час з 9:00 до 10:00. Всі пацієнти дали згоду на участь в дослідженні відповідно до міжнародних етичних вимог ВООЗ. Зведення і обробка даних здійснювалася за допомогою електронних таблиць Excel і програми Statistica 10.0.
Результати та обговорення
За варіабельність АТ всередині візиту нами було прийнято наявність абсолютної різниці між послідовними вимірами. Всім пацієнтам проводилося трикратне дослідження АД, відповідно до клінічних рекомендацій ВНОК від 2009 р де достовірної вважається різниця між першим і другим вимірюваннями більше 5 мм рт. ст. При цьому кількість обстежуваних з достовірною різницею САД між першим і другим вимірюваннями склало 64 пацієнта (71,12%). Різниця між другим і третім і першим і третім відзначалася у 52 осіб (57,78%) відповідно (рис. 1).
Середнє значення різниці між першим і другим послідовними вимірами САД дорівнювало 10,0 ± 6,2 мм рт. ст., між другим і третім вимірами САД 8,2 ± 4,8 мм рт. ст., між першим і третім вимірами САД 9,5 ± 5,2 мм рт. ст. Було виявлено кілька типів реакції артеріального тиску на 3-кратне вимір. Підвищення САД як у другому, так і в третьому вимірах зазначалося у 12 пацієнтів (13,34% випадків), зниження при другому і третьому вимірах САД - в 26,67% випадків; підвищення при другому і зниження при третьому вимірах САД - в 6,67% випадків; зниження при другому і підвищення при третьому - в 6,67% випадків. Відсутність зміни САД при другому і зниження при третьому вимірі відзначено в 4,45%, відсутність зміни САД при другому і підвищення при третьому вимірі - в 8,87% випадків. Підвищення САД при другому і відсутність змін при третьому вимірі було в 11,12%; зниження при другому вимірі і відсутність змін при третьому - в 11,12%. Частота випадків відсутності різниці (менше 5 мм рт. Ст.) Між вимірами склала 11,12%.
Крім того, всі пацієнти були розділені на групи відповідно до показників ІМТ. З них надлишкова маса тіла була у 30 пацієнтів (33,34%), ожиріння I ступеня зазначалося у 38 пацієнтів (42,23%), ожирінням II ступеня страждали - 6 (6,67%), ожиріння III було у 2 (2 , 23%), нормальна вага мали 14 пацієнтів (15,56%) (рис. 2).
В ході проведеного дослідження нами була відзначена характерна особливість підвищення САД при послідовному 3-кратному вимірі артеріального тиску у пацієнтів з ожирінням III і II ступеня, а також з надмірною масою тіла.
висновок
Отримані результати показують, що підхід до лікування пацієнтів з надмірною масою тіла і АГ повинен носити комплексний характер, включає, поряд з адекватною антигіпертензивної терапією, також зниження надлишкової маси тіла.
література
- Шальнова С. А., Марцевич С.Ю., Дєєв О. Д. та ін. Артеріальна гіпертонія в Росії: дослідження «Пролог» як спосіб докази можливостей сучасної терапії // Раціональна фармакотерапія в кардіології. 2005. № 1. С. 1-4.
- Кравченко А. Я., Черних А. А., Будневскій А. В. Варіабельність артеріального тиску та функція нирок // Клінічна медицина. 2016. Т. 94. № 4. С. 245-249.
- Kikuya M., Hozava A., Ohokubo T. et al. Prognostic significance of blood pressure and heart rate varisbilities: the Ohasama Study // Hypertension. 2000; 36: 901-906.
- Sega R., Corrao G., Bombelli M. et al. Dlood pressure variability and organ damage in a general population: results from the PAMELA Study // Hypertension. 2002; 39, 710-714.
- Global health observatory: Overweight, Situation and trends (2013). URL: http://www.who.int/gho/ncd/risk_factors/overweight_text/en/ (Дата звернення - 29.11.2016).
- Кравченко А. Я., Черних А. А., Будневскій А. В. Варіабельність артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію та надмірною масою тіла // Кардиоваскулярная терапія і профілактика. 2016. Т. 15. № S. С. 100.
- Кравченко А. Я., Черних А. А., Алфьорова Е. Н., Токмачев Р. Е. Вивчення взаємозв'язку короткостроковій варіабельності АТ з масою тіла у хворих на артеріальну гіпертензію // Науковий альманах. 2015. № 3 (5). С. 139-144.
- Mendis S. et al. Global atlas on cardiovascular disease prevention and control. World Health Organization, 2011 року.
- Ізмайлова О. В., Калініна А. В., Еганян Р. А. Аліментарно-залежні фактори ризику артеріальної гіпертонії і технології їх корекції // Профілактична медицина. 2011. № 1. С. 19-28.
- Stamler J. The INTERSALT Study: background, methods, findings, and implications // The American journal of clinical nutrition. 1997. Т. 65. № 2. С. 626 S-642 S.
А. А. Черних *, 1
А. Я. Кравченко *, доктор медичних наук, професор
Е. Н. Алфьорова **
* ФГБОУ ВО ВГМУ ім. Н. Н. Бурденко МОЗ РФ, Воронеж
** буз ВО ВГКБСМП № 1, Воронеж
1 Контактна інформація: [email protected]
Купити номер з цією статтею в pdf