Голова ради директорів НІС Вадим Яковлєв: «НІС - ЦЕ БІЛЬШЕ НІЖ БІЗНЕС-ПРОЕКТ»

Основний оператор сербського енергетичного ринку - «Нафтова Індустрія Сербії» (НІС) - працює під управлінням російської «Газпром нафти» вже вісім років, і протягом п'яти останніх компанія приносить своїм акціонерам прямий прибуток - тобто, у вигляді дивідендів. У нинішньому році між «Газпром нафтою», Урядом Сербії і двома мільйонами жителями балканської держави буде розподілено близько 4 млрд. Динарів. Про те, за рахунок чого вдається зберігати прибутковість і стабільність бізнесу навіть в непростих зовнішніх умовах і, в цілому, про минуле, сьогодення і майбутнє НІС розповів голова ради директорів компанії Вадим Яковлєв

- На світовому нафтовому ринку як і раніше зберігається непроста ситуація, ціни застигли на невисокій позначці в $ 50 - наскільки розумно в таких умовах виплачувати дивіденди? Чи не правильніше створювати фінансові резерви?

- «Газпром нафта» увійшла до складу акціонерів НІС вісім років тому, і всі ці роки ми працювали над тим, щоб ніякі зміни ринкової кон'юнктури не могли розглядатися як фактор дестабілізації роботи компанії. З 2009 року в розвиток НІС було вкладено понад 2,5 млрд євро, і основна частина цих коштів пішла на впровадження нових технологій у видобутку, модернізацію переробного виробництва, розвиток збутових мереж, тобто, в результаті, на підвищення ефективності. Кардинальної перебудови піддалася і система управління компанією, тому до сьогоднішньої ситуації НІС підійшла, маючи в своєму розпорядженні бізнес-моделлю, стійкої до негативної зміни ринкової кон'юнктури, в першу чергу, до зниження цін на нафту.

Так що рівень ефективності, технологічності, на якому сьогодні знаходиться «Нафтова індустрія Сербії», дозволяє їй успішно працювати і в набагато гірших зовнішніх умовах.

- Таких, як в період кризи 2008 року, коли НІС виявився в критичній ситуації?

- Я б не сказав, що в 2008 році були більш складні умови, ніж сьогодні. Проблеми компанії були викликані, в першу чергу, відсутністю виразної стратегії розвитку. Робота ж такого глобального холдингу з опорою виключно на вирішення нагальних оперативних завдань - це шлях в нікуди. Що і продемонстрував кризу 2008 року. До моменту приватизації НІС накопичила близько мільярда доларів боргів і щорічно приносила збиток в півмільярда євро. З огляду на щорічне скорочення обсягу видобутку нафти, неефективну переробку, неотстроенную збутову мережу, не треба було бути великим економістом, щоб спрогнозувати майбутнє такої компанії. І коштів на зміну ситуації у сербського уряду на той момент не було.

Сьогодні НІС - найбільша і найефективніша компанія Сербії, що формує майже 15% бюджету країни, за кілька років трансформувалася з національного гравця виключно нафтогазового ринку в успішний регіональний енергетичний холдинг. Домогтися цього вдалося саме за рахунок правильного вибору стратегії.

- Як в «Газпром нафти» бачать основні напрямки подальшого розвитку?

- Мені здається, це не зовсім правильна постановка питання, адже у НІС два основні акціонери, що визначають траєкторію розвитку компанії. До того ж не варто сприймати сербський актив просто як підрозділ «Газпром нафти» - це самостійна бізнес-структура, яка працює виходячи з економічної ситуації, податкової та інвестиційного середовища, що складається в регіоні. І ситуація ця дуже сильно відрізняється від тієї, в якій веде свою діяльність «Газпром нафта» в Росії. Так що, мова йде виключно про участь російських акціонерів НІС в рішенні стратегічних питань.

Сама стратегія зашита в бізнес-план компанії на 2017-2019 роки, що передбачає інвестиції в проекти розвитку НІС понад 100 млрд динарів - це більше 800 млн євро. Що стосується конкретних напрямків, то в переробці, це, звичайно, проекти другого етапу модернізації НПЗ. Наприклад, в проект «Глибока переробка», що передбачає включення у виробничий ланцюжок НПЗ в сербському місті Панчево технології сповільненого коксування, в найближчі роки буде інвестовано близько 300 млн євро. Додайте сюди більше 500 млн євро, вже вкладених в модернізацію заводу, і стане очевидним загальний масштаб перетворень. Результат - абсолютно європейська лінійка нафтопродуктів, причому мова йде не тільки про асортимент, а й про якість. А досягнення в майбутньому показника глибини переробки 98% виведе завод в Панчево на рівень кращих НПЗ світу. Найголовніше ж, що ці проекти значно підвищують ефективність виробництва, що в умовах кризи стає ключовим фактором конкурентоспроможності.

До речі, в цьому відношенні також дуже показовий проект будівництва власної теплоелектростанції нового покоління для забезпечення потреб НПЗ Панчево, який дозволить і знизити витрати на покупну енергію, і підвищити надійність енергозабезпечення. В цілому, компанія продовжує активно розвивати енергетичний напрямок.

Розвинена збутова мережа НІС під сильними брендами, яку вдалося побудувати з 2009 року, надійно забезпечує реалізацію нафтопродуктів і на внутрішньому ринку, і за його межами. Але компанія на цьому не зупиняється, розвиток роздрібної мережі продовжиться, буде розширюватися лінійка брендованого палива, серйозну увагу буде приділятися підвищенню якості сервісу.

- Як планується розвивати сегмент upstream?

- З огляду на, що Сербію, та й Балкани в цілому, складно віднести до найбільших нафтовидобувних центрам світу, запорука успіху - в підвищенні ефективності розвідки та видобутку і в застосуванні сучасних технологій видобутку.

- НІС іноді критикують за застосування на сербських родовищах методу гідророзриву пласта ...

- По-перше, технологію гідророзриву пласта (ГРП) навряд чи можна віднести до нових. У Сербії ГРП почав використовуватися ще в 1976 році на родовищі Банатський-Караджорджево. За минулий з тих пір час технологія пройшла в своєму розвитку безліч етапів. І ті ГРП, які ми застосовуємо сьогодні і в Росії, і в Сербії - дуже технологічні і при цьому безпечні операції. Це до дозвільних розмов про небезпеку гідророзриву для навколишнього середовища. Реальних фактів, що підтверджують небезпеку ГРП, так до сих пір ніхто і не представив, при цьому гідророзрив пласта застосовується скрізь, де є неефективними стандартні технології нафтовидобутку: на родовищах сланцеву нафту в США, при розробці активів зі складною геологією в Росії, при освоєнні небагатих покладів в Європі, в тому числі на Балканах.

Це об'єктивна реальність - легкої нафти в світі практично не залишилося, а для того, щоб залучити до розробку важкодобувані запаси, потрібні нові технології. Але я скажу більше - якщо не застосовувати сучасні технології ГРП, то сьогоднішній рівень видобутку нафти в Сербії багаторазово зменшиться. Без сучасних технологій видобувати нафту не вийде. Природно, їх впровадження супроводжується спеціальними заходами забезпечення безпеки.

- Що це за заходи?

- Наприклад, перед проведенням гідророзриву обов'язково проводяться випробування свердловини на герметичність. І в цілому, перед реалізацією будь-якого проекту оцінюється можливий вплив на навколишнє середовище, що чітко обумовлено законодавством Сербії. При цьому, НІС не тільки ретельно контролює власну діяльність, але і виправляє помилки, які були допущені ще до приватизації компанії.

- Про які помилки йдеться?

- За останні роки НІС рекультивувати в Сербії майже 120 тис. Кв. м земель, які були забруднені нафтопродуктами в доприватизаційного період, ліквідувала майже 200 тис. тонн відходів виробництва, які накопичувалися 30 років.

- Подібні історичні свідчення своєї діяльності компанія не залишає?

- НІС сьогодні разбуріваемая свої родовища так званим безамбарного способом, тобто, не створюючи відстійників для відходів, а з 2016 року ділянки, на яких ведеться буріння, покриваються спеціальною плівкою, що повністю виключає ризик потрапляння відходів у ґрунт і, тим більше, в грунтові води.

Всього одна цифра: з 2010 по 2016 роки в природозберігаючі проекти НІС вклав понад 11 млрд динарів. Навіть за сьогоднішнім курсом - це майже 100 млн євро. Мені здається, коментарі зайві.

- Підвищення ефективності розробки родовищ означає, в тому числі, і прискорення процесу видобутку нафти? Критики компанії ж кажуть ще й про те, що нафта з сербських родовищ викачується занадто швидко, що вже найближчим часом може привести до вичерпання запасів вуглеводнів в країні ...

- Цей аргумент виглядає дивним і смішним, адже завдання будь-якої нафтогазової компанії - забезпечити максимальну ефективність роботи з нафтою по всьому ланцюжку від розвідки і видобутку до реалізації. Тобто НІС звинувачують в тому, що вона працює добре, добуваючи нафту швидко, якісно, ​​дешево і, в підсумку, приносячи акціонерам прибуток, а державі максимально можливі податки. Тобто, краще було б працювати по-старому, залишаючи в надрах велику частину нафти? В такому випадку простіше взагалі припинити видобуток і закуповувати всю нафту за кордоном, витрачаючи на це бюджетні гроші, а не заробляючи їх. Але тоді можна забути про енергетичну безпеку Сербії, про розумних цінах на паливо.

- Критики кажуть, в першу чергу, про видобуток методами, які не використовуються в світі, і які «Газпром нафта», наприклад, не застосовує на своїх російських активах.

- На сербських родовищах, як і на більшості інших в світі, в тому числі на російських промислах «Газпром нафти», нафта надходить зі свердловин за допомогою установок електроцентробежних насосів. Саме за рахунок сучасних технологій компанії вдалося залучити до розробку великий обсяг практично втрачених ресурсів - яку користь Сербії вони б принесли, залишаючись в землі? Ми керуємося дуже простою логікою: ефективно добуваючи нафту, ми повинні також ефективно заповнювати запаси за рахунок проведення геологорозвідувальних робіт. Саме в такій логіці діє НІС, і за останні кілька років ресурсна база компанії зросла більш ніж на 50%. Тобто побоюватися, що «вся нафта буде викачана», не варто - запасів стало не менше, а більше, причому їх пошук сьогодні ведеться не тільки в Сербії, а в усьому регіоні - в Угорщині, Румунії, Боснії і Герцеговині.

Але ж те, що бюджет Сербії недоотримує значні суми через пільги на видобуток корисних копалин, наданих НІС - правда?

Термін "пільга" тут не коректний. Справа в тому, що на момент приватизації НІС законом була встановлена ​​ставка ПВКК на рівні 3%, і держава продовжив дію даної ставки для великих інвестиційних проектів компанії - до досягнення окупності інвестованих коштів. Тобто, це не преференції для <Газпром нафти> - це послідовна і на мій погляд дуже правильна політика сербського уряду, яка повністю відповідає положенням російсько-сербської міжурядової угоди про співпрацю в нафтогазовій сфері.

Видобуток нафти в Сербії, з огляду на її кількість, якість і геологію родовищ, справа складна і витратна, що вимагає серйозних інвестицій. Без підтримки держави, НІС не змогла б вкладати в розвиток проектів стільки коштів, скільки вкладала протягом восьми років, не зуміла б переломити очевидну тенденцію до зниження обсягу видобутку, в результаті, виплати в бюджет країни продовжували б скорочуватися. А за рахунок роботи в сприятливому інвестиційному кліматі НІС збільшує їх з кожним роком. У 2016 році в бюджет Сербії перераховано 145 млрд динарів. У 2008-му це було лише 55 млрд динарів. Навіть якщо скорегувати ці суми з урахуванням падіння курсу національної валюти за вісім років - це 1,2 млрд проти 580 млн євро. Різниця очевидна, і це саме результат глобального, стратегічного бачення ситуації, яке свого часу продемонстрували владі країни.

До речі подібні форми податкової підтримки з боку держави для нових або складних проектів надаються в багатьох країнах світу. У США, наприклад, як такого, податку на видобуток корисних копалин немає взагалі. У Росії за нульовою ставкою ПВКК працюють проекти розробки важко видобувних запасів або реалізуються в важкодоступних районах, в складних кліматичних умовах.

Так, в загальному, навіть так далеко ходити не треба. Нагадаю, що при приватизації Petrom в сусідній Румунії, уряд країни заморозило ПВКК для австрійської OMV на 10 років. Ще один подібний крок зробив уряд Угорщини, договір в період кризи з національною нафтовою компанією MOL про замороження ПВКК на 15 років.

Так що це звичайна практика, коли держава стимулює компанії при складних умовах нафтовидобутку.

- Тобто НІС - це не тільки бізнес-проект?

- Робота національної нафтогазової компанії не може бути бізнес-проектом в чистому вигляді, так як успішність цієї роботи - питання енергетичної і економічної безпеки країни. Але запорука успіху - саме у використанні бізнес-підходів, причому найсучасніших і ефективних. Саме цим керується «Газпром нафта», керуючи НІС, і це дозволило створити в Сербії один з найпотужніших і конкурентоспроможних енергетичних холдингів Східної Європи з диверсифікованим виробництвом, що розвивається ресурсною базою, що забезпечує зростання обсягу видобутку, з сучасної переробкою, збутом в декількох країнах. Крім того, НІС - це більше 11 тис. Робочих місць і потужна програма соціальних інвестицій.

- Яка мета соціального інвестування?

- НІС - стратегічний актив «Газпром нафти», у нас великі плани по розвитку компанії разом з сербським урядом. Ми в Сербії надовго, а до територій своєї діяльності компанія завжди ставиться дуже відповідально. Тому ми вкладивиаем серйозні кошти в розвиток культурних і соціальних проектів: разом з Еміром Кустуріцею щороку проводимо фестиваль класичної музики «Великий», відновили російське кладовище в Белграді, беремо участь у створенні унікального мозаїчного оздоблення купола собору Святого Сави, і це тільки найбільші проекти, на насправді їх набагато більше.

Так що, звичайно, НІС - це не тільки бізнес-проект, це ще й, однозначно, дуже яскравий приклад успішної взаємодії двох дуже близьких один одному держав: Росії і Сербії.

Опубліковано на порталі "Супутник": https://rs-lat.sputniknews.com/intervju/201706271111713420-nisjakovljevintervju12345/