де K лік1 і Клік0 - відповідно фактичне значення коефіцієнта ліквідності в кінці і на початку звітного періоду;
Клік (норм) - нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності ; 6 - період відновлення платоспроможності , Міс .; Т - звітний період, міс.
наприклад, коефіцієнт поточної ліквідності на початок року - 1,5, а на кінець - 1,6. Потрібно визначити, чи зможе дане підприємство протягом шести місяців довести рівень даного коефіцієнта до нормативного (1,7).
Величина отриманого коефіцієнта показує, що за шість місяців дане підприємство не зможе відновити свою платоспроможність .
Якщо фактичний рівень Клік і Косс дорівнює або вище нормативних значень на кінець періоду, але намітилася тенденція їх зниження, розраховують коефіцієнт втрати платоспроможності (Ку.п) за період, що дорівнює трьом місяцям:
Якщо Ку.п> 1, то підприємство має реальну можливість зберегти свою платоспроможність протягом трьох місяців, і навпаки.
Як видно з наведених даних, коефіцієнт поточної ліквідності на уже згадуваному підприємстві протягом трьох місяців не опуститься нижче нормативного рівня.
Висновки про визнання структури балансу незадовільною, а підприємства неплатоспроможним робляться при негативній структурі балансу і відсутності у нього реальної можливості відновити свою платоспроможність .
При незадовільною структурі балансу (Клік і Косс нижче нормативних), але при наявності реальної можливості відновити свою платоспроможність у встановлені терміни може бути прийнято рішення про відстрочення визнання підприємства неплатоспроможним протягом шести місяців.
При відсутності підстав визнання структури балансу незадовільною (Клік і Косс вище нормативних), але при значенні Ку.п <1 рішення про визнання підприємства неплатоспроможним не приймається, але з огляду на реальну загрозу втрати підприємством платоспроможності воно ставиться на відповідний облік в спеціальних підрозділах Мингосимущества у справах про неспроможність ( банкрутство ) Підприємств.
Якщо підприємство визнається неплатоспроможним, а структура його балансу незадовільною, то перш ніж передати експертний висновок в господарський суд, у нього запитується додаткова інформація і проводиться поглиблений аналіз його виробничо-фінансової діяльності з метою вибору одного з двох варіантів рішень:
проведення реорганізаційних заходів для відновлення його платоспроможності ;
проведення ліквідаційних заходів відповідно до чинного законодавства.
В першу чергу проводиться аналіз залежності неплатоспроможності підприємства від заборгованості держави перед ним по оплаті держзамовлення, розміщеного на підприємстві. На підставі документів, що підтверджують наявність такої заборгованості , Сума державного боргу вираховується із суми дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства.
Сума платежів (Z) з обслуговування заборгованості держави перед підприємством розраховується виходячи з обсягів (Pi) і тривалості періоду заборгованості (Ti) по кожному простроченого державному зобов'язанням , Дисконтированной за ставкою ЦБ або НБ (Si) на момент виникнення заборгованості:
скоригований коефіцієнт ліквідності з урахуванням державного боргу (Клік *) визначається за формулою:
231 | Методи діагностики ймовірності банкрутства - Аналіз господарської діяльності підприємства 233 | Методи діагностики ймовірності банкрутства - Аналіз господарської діяльності підприємства